Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow дер-дин arrow ДЕРЖАВА
   

ДЕРЖАВА

— 1) Сукупність людей, території, на якій вони проживають, і суверенної у межах даної території влади. У цьому розумінні термін «держава» є тотожним поняттям «країна», «основний суб'єкт міжнародного права». 2) Організація політ, влади, гол. інститут політичної системи сусп-ва, який спрямовує і організовує за допомогою норм права спільну діяльність людей і соціальних груп, захищає права та інтереси гр-н. Акумулюючи у своїх руках владні повноваження, Д. політично інтегрує сусп-во і представляє його як у внутрішніх, так і зовн. стосунках.

Виникнення Д. пов'язане з розпадом родо-племін. ладу та утворенням сусп-ва як сукупності людей, об'єднаних спільними інтересами. Функції управління таким сусп-вом, які раніше виконували вожді племен, дедалі більше зосереджувалися у спец. держ. апараті. Цей тривалий, складний і багатогранний процес перетворення публічної влади на владу політичну був опосередкований багатьма екон. і політ, факторами — сусп. поділом праці, виникненням приватної власності, соціальною диференціацією членів сусп-ва та утворенням класів, боротьбою за владу, істор. особливостями кожної епохи тощо. Названі фактори лежать в основі часової типологізації Д. на Д. рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, соціалістичні, а також їх різновиди.

Для усіх типів Д. характерні ознаки, що відрізняють Д. від сусп-ва та його політ, організацій: наявність особливого апарату управління (публічної влади); суверенітет Д., тобто її незалежність і самостійність у здійсненні внутр. і зовн. політики; виключне право на прийняття законів та ін. нормат. актів, обов'язкових для усього сусп-ва або його частини; наявність апарату примусу; виключне право Д. визначати грош. систему, встановлювати і стягувати податки та ін. примус, збори з населення для сусп. потреб і утримання апарату управління тощо.

Призначення Д. реалізується через її осн. функції. У найзагальнішому значенні вони класифікуються на функції внутрішні і зовнішні. Більш конкретизованим є поділ функцій Д. на економічну, політичну, ідеологічну, соціальну, екологічну, забезпечення правопорядку та оборони д-ви тощо. Стосовно здійснення політ, влади виділяють три гол. функції: законодавчу, виконавчу і судову. Іноді до них долучають контрольно-наглядову функцію Д. Політ, фактори держ. влади визначають форму Д. Під нею розуміють організацію держ. влади та її устрій. По-перше, це встановлений порядок утворення та організації вищих органів держ. влади. По-друге, це спосіб тер. устрою Д., відповідний порядок взаємовідносин центральної, регіональної і місцевої влад. По-третє, це засоби і методи здійснення держ. (політичної) влади. Отже, форма Д. визначається трьома складовими: формою держ. правління, формою держ. устрою і типом держ. (політичного) режиму. Щодо цих трьох елементів існують відповідні класифікації Д. За формою держ. правління виділяють монархії (абсолютні, дуалістичні, парламентські) і республіки (парламентські, президентські, парламентсько-президентські, президентсько-парламентські); за формою держ. устрою — унітарні Д., федерації і конфедерації; за типом держ. (політичного) режиму — дем. і анти-дем. Д. (авторитарні і тоталітарні). Характером політ, режиму зумовлені і такі поняття, як «правова держава», «соціальна держава», «поліцейська держава» тощо. Поняття «держава» слід відрізняти від внут-рідерж. авт. утворень, які мають деякі зовн. ознаки Д. (свої конституцію, зак-во, органи офіц. влади, відповідні атрибути і символи), але не є суверенними. Це, зокрема, стосується штатів у США, земель у Німеччині, авт. провінцій в Іспанії, республік у Російській Федерації, АР Крим в Україні тощо. За всієї різноманітності Д. за формами правління, держ. устрою, політ, режимом загальною тенденцією у сучас. період є зростання ролі Д. у вирішенні проблем сусп. розвитку. Найприйнятнішою моделлю при цьому визнається Д., яка основою своєї діяльності вважає задоволення загальносоціальних потреб, забезпечення прав та інтересів людини і гр-нина.

Літ.: Палиенко Н. И. Суверенитет. Истор. развитие идеи суверенитета и ее правовое значение. Ярославль, 1903; Гумбольдт В. Опыт установления пределов гос. деятельности. СПб., 1908; Четверний В. А. Дем. конст. гос-во: Введение в теорию. М., 1993; Тимошенко В. І. Правова д-ва. К., 1994; Історія д-ви і права України, ч. 1—2. К., 1996.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази