Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow іон-іщ arrow ІШЛІНСЬКИЙ
   

ІШЛІНСЬКИЙ

Олександр Юлійович [н. 24.VІІ (6.VІІІ) 1913, Москва] — рад. вчений у галузі механіки, акад. АН СРСР (з 1960) і АН УРСР (з 1948), Герой Соціалістичної Праці (1961). Член КПРС з 1940. Закінчив (1935) Моск. ун-т; викладав у ньому (професор з 1944). В 1948—55 — директор Ін-ту математики АН УРСР і професор Київ. ун-ту, з 1964 — директор Ін-ту проблем механіки АН СРСР. Осн. праці з теорії пружності та пластичності, заг. механіки, зокрема аналітичної, теорії коливань і гіроскопів. Дослідив закономірності тертя кочення по деформів-ній основі, розробив оригінальну теорію динамічної стійкості, розвинув теорію пластичності з лінійним зміцненням, створив теорію просторового гірокомпаса та ін. гіроскопічних приладів, провів дослідження з заг. теорії інерціальної навігації та автономного керування, запропонував нову схему деформування грунту при вибухові тощо. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, ін. орденами, медалями. Ленінська премія, 1960.

Тв.: Механика гироскопических систем. М., 1963; Ориентация, гіроскопы и инерциальная навигация. М.. 1976