Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow акан-алгон arrow АЛБАНІЯ КАВКАЗЬКА
   

АЛБАНІЯ КАВКАЗЬКА

- одна з найдавніших держав на території сх. Закавказзя. Була населена різноплемінними народами, в т. ч. албанами (належали до пн.-кавк. групи іберійсько-кавк. племен, згодом становили один з осн. компонентів при формуванні азерб. народу). Археол. розкопки, відомості античних авторів та вірм. літописців свідчать, що в кін. 1-го тис. до н. е. осн. галузями г-ва населення А. К. були орне землеробство, відгінне скотарство та різні ремесла. На цій матеріальній базі виникла ранньорабовлас-ницька д-ва на чолі з царем і гол. жрецем святилища Місяця. Гол. містом на поч. н. е. була Кабала (руїни її на тер. Куткашенського р-ну Аз. PCP). На межі нашої ери А. К. була об'єктом боротьби між Римом і Парфією. В 3-4 ст. н. е. вона ввійшла до складу д-ви Сасанідів. У 3-5 ст. в А. К. складаються феод, відносини, які прискорили запровадження християнства, що стало держ. релігією. На поч. 5 ст. з'явилася власна писемність. Внаслідок тривалої боротьби проти сасанідської д-ви А. К. в 7 ст. відновила свою незалежність. У 2-й пол. 7-8 ст.,після загарбання Закавказзя араб. Халіфатом, серед населення А. К. силою насаджено іслам. У 9-10 ст. алб. князі кілька разів на нетривалий час відновлювали царську владу в А. К., але незабаром більша частина земель її ввійшла до складу азерб. феод, д-в - Шир-вану та ін. Частину давнього населення А. К., гол. чин. у районі Нагірного Карабаху, в 10-11 ст. асимілювали вірмени, нащадками ін. частини населення А. К. є су-час. азербайджанці. Літ.: Тревер К. В. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э.- VII в. н. э. М. - Л., 1959; Вопросы истории Кавказской Албании. Баку, 1962; Рзаев Н. И. Искусство Кавказской Албании. Баку, 1976.

 

Схожі за змістом слова та фрази