Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow камб-кант arrow КАМЕРУН
   

КАМЕРУН

Об'єднана Республіка Камерун — держава в Зх. Африці. На Зх. омивається водами зат. Біафра Атлантичного ок. В адм. відношенні поділяється на 7 провінцій.

Державний лад. К.— республіка. Діє конституція 1972. Глава д-зи та уряду — президент, обираний населенням строком на 5 років. Законодавчу владу здійснює президент й Нац. збори, які обираються населенням строком на 5 років. Органом виконавчої влади є призначуваний президентом уряд на чолі з прем'єр-міністром. Природа. Берегова лінія розчленована слабо. На більшій частині тер. К.— плоскогір'я, наПн. Зх.— гори Адамава заввишки до 2710 м. Найвища точка країни — вулкан Камерун (вис. 4070 м). Уздовж узбережжя простягається приморська низовина, на крайній Пн.— алювіальні рівнини западини оз. Чад. Надра вивчені мало; виявлено поклади заліз. руди, бокситів, золота, природного газу та ін. Клімат екваторіальний. Пересічна річна т-ра від +23 до +26°. Річна сума опадів на узбережжі — понад 3000 мм, у внутр. районах — 1500—2000 мм, на Пн.— до 500 мм. Річкова сітка густа. Ріки повноводні, порожисті, переважно несудноплавні; гол. з них — Санага, Ньйонг, Бенуе. На Пн. поширені савани й сухі степи на червоно-бурих і чорних тропічних грунтах, уздовж узбережжя — мангрові зарості. Бл. 30% тер. країни — під тропічними лісами (переважно на Пд.) на червоно-жовтих фералітних грунтах. У К. створено нац. парки і заповідники: Кампо, Лжа, Бафіа та ін.

Населення. К. населяють народи дуала, фанг, бамілеке, хауса, фульбе та ін. Офіц. мови — французька і англійська. Пересічна густота нас.— понад 16 чол. на 1 км2 (1977, перепис). 23% нас. живе в містах. Найбільші міста: Яунде, Дуала.

Історія. Перші людські поселення на тер. К. відомі з палеоліту. Найдавнішим населенням країни вважають пігмеїв. З часу раннього середньовіччя й до кін. 19 ст. тер. К. входила до складу різних афр. д-в. У 1884 Німеччина почала загарбання тер. К. і до 1914 захопила всю країну. Після 1-ї світової війни за рішенням Ліги націй Сх. К. став підмандатною тер. Франції, Зх. К.— Великобританії. Народ К. розгорнув боротьбу проти колонізаторів (повстання 1928—29, 1931 та ін.). В 1946 ці території стали підопічними територіями ООН під управлінням Франції та Великобританії. В результаті нац.-визвольної боротьби 1.І 1960 тер. Сх. К. проголошено незалежною Республікою Камерун. Після плебісциту 1961 в Зх. К. його пн. частина відійшла до Нігерії, а південна — до Республіки Камерун. 1.Х 1961 створено Федеративну Республіку Камерун, 20.V 1972 — Об'єднану Республіку Камерун. У 1964 встановлено дипломатичні відносини між К. і СРСР. У галузі внутр. політики правлячі кола К. виступають за зміцнення єдності камерунського народу, забезпечення екон. незалежності й розвитку країни. На міжнар. арені К. проводить політику неприєднання, зміцнення афр. солідарності, ліквідації расизму й залишків колоніалізму, розвитку відносин з усіма країнами, переважно орієнтуючись на зв'язки із зх. країнами. З 1960 К.— член ООН. К.— член Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства.

О. І. Ганусець.

Політичні партії, профспілки. Камерунський національний союз, засн. 1966. Правляча і єдина партія в країні. Національна спілка трудящих Камеруну, засн. 1972. Єдиний профспілковий центр.

Господарство. К.— економічно слаборозвинута агр. країна. Після проголошення незалежності уряд вживає заходів, спрямованих на розвиток нац. економіки. Створено Держ. управління з-ць, нац. торг., по фінансуванню житл. буд-ва та ін. т-ва, держ. та мішані компанії, с.-г. кооперативи тощо. Заохочується розвиток нац. приватного сектора. Але в багатьох, насамперед експортних, галузях г-ва К. провідні позиції посідає іноз. (гол. чин. франц.) капітал. Основа економіки — с. г., в якому зайнято 85% нас. і створюється 47% валового нац. продукту (1977). В більшості районів збереглося общинне землекористування. Гол. експортні культури (збір, тис. т, 1976/77): какао — 84,5, кава— 81,5, бавовна-сирець — 47,8, арахіс (очищений) — 65,2, банани, каучук. Для власного споживання вирощують кукурудзу, сорго, просо, рис, маніок, цукр. тростину. Тваринництво екстенсивного напряму. Поголів'я (млн., 1976): великої рогатої худоби —3,0, овець і кіз — 3,5, свиней — 0,6. Заготівлі цінних порід деревини — червоного, заліз., ебенового дерева та ін. (бл. 400 тис. т на рік), рибальство. Частка пром-сті у валовому нац. продукті становить бл. 16%. Гірничодобувна пром-сть розвинута слабо. В невеликій кількості добувають олов'яну руду, золото, вапняк, мармур, кіаніт. У м. Едеа створено комплекс по виробн. та обробці алюмінію (53 тис. т, 1974/75).

Обробна пром-сть представлена численними підприємствами деревообр., текст., шкіряно-взут., харч. галузей. Діють з-ди по складанню велосипедів, радіоприймачів, по виробн. с.-г. реманенту, з-д мінеральних добрив, 2 цем. з-ди та ін. Розвинуті кустарні промисли— худож. різьблення на дереві та кості, ювелірні вироби тощо. У 1975/76 вироблено 1,3 млрд. кВт ? год електроенергії. Гол. пром. центри: Яунде, Дуала. Довж. (тис. км, 1976): з-ць — 1,2, автошляхів — бл. 30, у т. ч. з бітумним покриттям — 2,2. Гол. мор. порт — Дуала. У Яунде й Дуалі — міжнар. аеропорти. К. вивозить какао, каву, алюміній, бавовну, банани, деревину, каучук; довозить устаткування, трансп. засоби, нафтопродукти, медикаменти тощо. Осн. торг. партнери: Франція га ін. країни ЄЕТ, США. Грош. одиниця — афр. франк. 1 афр. франк = 0.02 франц. франка.

А. Й. Сиротенко.

Медичне обслуговування. В 1970 у К. було 19,1 тис. лікарняних ліжок (1 ліжко на 305 ж.), мед. допомогу подавали (1971) 225 лікарів (1 лікар на 25 тис. ж.). Лікарів готують за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Переважна частина населення К. неписьменна. Обов'язкового навчання немає. Система освіти складалася під впливом англійської та французької. У зх. частині країни (кол. підмандатній території Великобританії) діють 8-річна поч. і 5-річна серед. школи, в сх. частині (колишній підмандатній території Франції) — 6-річна поч. і 7-річна (4 + 3) серед. школа. Викладання — відповідно англ. і франц. мовами. Поряд з держ. школами є приватні й місіонерські. В 1975/76 навч. р. у поч. школах налічувалося 1126 тис. учнів (80% дітей віку поч. навчання), в серед. навч. закладах — 139 тис, у вузах — 7,2 тис. студентів. У Яунде — ун-т (засн. 1962), при ньому — вищі школи: нормальна, нац. с.-г., нац. політех., журналістики та ін. В Яунде працюють Держ. рада наук. і прикладних досліджень, Камерун, асоціація розвитку науки, регіональний н.-д. центр по вивченню мов народів Африки, бюро геол. досліджень, пастерівський ін-т, нац. ін-т географії, ін-т тропічного с. г. У Дуалі — наук. центр тропічного лісу, метеорологічна служба. Б-ки: ун-ту, вищої нормальної школи, Нац. б-ка в Яунде.

В. З. Клепиков.

Преса, радіомовлення. В 1976 у К. виходили щоденна газета франц. мовою "Камерун трібюн" ("Трибуна Камеруну", з 1974) тиражем 20 тис. прим. і 19 ін. періодичних видань заг. тиражем до 100 тис. прим. "Журналь офісьєль де ла Репюблік дю Камерун" ("Офіційний вісник Республіки Камерун") — щотижневий урядовий бюлетень, видається франц. мовою. Офіц. інформ. агентство — Ажанс Камерун де Пресс, засн. 1960. Радіомовлення — з 1955, ведеться урядовою службою Радіо-діффюзьйон дю Камерун. Передачі радіомовлення ведуться франц., англ. й місц. мовами.

Література К., як і деяких ін. афр. держав, донедавна існувала лише у фольклорних формах. Твори, написані в 20-і рр. 20 ст. і пізніше, аж до кін. 1-ї пол. 50-х рр., франц. чи місц. мовами (булу, дуала), фактично не виходили за рамки усної нар. творчості. Становлення сучас. л-ри К. тісно пов'язане з нац.-визвольним рухом. Більшість письменників зверталася до подій попередніх часів, проте їхні твори написані під безпосереднім впливом визвольної боротьби 50-х рр. Серед прозаїків К. виділяються Монго Беті (псевд. Александра Біїді), Ф. Ойопо, Б. Матіп. Вони відображають життя різних соціальних груп країни, засуджують колоніалізм. Поети Е. Е. Йондо, Р. Філомбе, Ф. Сен-га-Куо, Ф. Бебей (автор і романів) звертаються і до фольклорної традиції, і до актуальних проблем сучасності. Відомі п'єси молодого драматурга Г. Ойоно-Мбіа. В. К. Кухалашвілі.

Архітектура та образотворче мистецтво. Традиційне житло народу К.— круглі або прямокутні в плані хатини (з глини, каменю, дерева, бамбука) на дерев'яному каркасі, з конічними солом'яними стріхами, а також оригінальні конусоподібні з глини. В кін. 19 ст. виникли великі міста (Яунде, Дуала) з будівлями араб. та європ. еклектичного типів. В 50—70-х pp. будуються споруди сучас. архітектури (у т. ч. за проектами місц. архітекторів; готель "Кокотьє", торг. палата — в Дуалі; резиденція президента, Франц. Культур. центр, вокзал — у Яунде). З давніх часів у всіх народів К. поширене різьблення на дереві. Меблі та ін. побут. речі прикрашають різьблені композиції у вигляді фігурок людей, тварин і птахів; культові стовпоподібні статуетки розфарбовані в яскраві кольори. Популярні маски. Виробляють посуд з глини та бронзи; побутові речі — з бісеру. Нині працюють і профес. митці (живописці й скульптори Абоссоло, Кенфак, Мпандо).

Музика, театр, кіно. Нар. музиці народів К. властиве одночасне звучання кількох мелодій, які супроводять танці. Серед муз. інструментів найпоширеніші різноманітні за розміром і формою барабани, а також флейта й бубон. У К. здавна побутують танцювально-муз. ігри-вистави. Після проголошення незалежності розвивається нац. театр. мистецтво; виникли аматорські театр. трупи: Нар. театр К., "Авангард Африки" та ін. У 1968 створено Камерунську федерацію аматорського театру, яка проводить фестивалі драм. мист. та огляди театр. колективів. В 1963 в К. утворено Фонд розвитку кінематографічної пром-сті. Виходили переважно короткометражні фільми, зокрема документальні: "Бубу крават" (1973, реж. Д. Камва), "Університет у Камеруні" (1975, реж. Л. Майї). З 1975 випускаються худож. картини: "Рикша", реж. Д. Камва; "Муно-мото" ("Чужа дитина"), реж. Ж.-П. Діконг-Піпа.

Літ.: Нариси державно-політичного розвитку африканських країн, в. 1. К., 1967; Потехина Г. И. Очерки современной литературы Западной Африки. M., 1968; Львов H. И. Современный театр Тропической Африки. М., 1977.

Камерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.uaКамерун - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази