Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кану-карб arrow КАРАЧАЄВО-ЧЕРКЕСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ
   

КАРАЧАЄВО-ЧЕРКЕСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ

Карачаєво-Черкесія — в складі Ставр. кр. РРФСР. Утворена 12.І 1922. Площа 14,3 тис. км2. Нас. 369 тис. чол. (1979, перепис). В області — 8 районів, 4 міста, 9 селищ міськ. типу. Центр — м. Черкеськ.

Природа. К.-Ч. розташована на пн. схилі Великого Кавказу. Гори займають понад 60% її території.Вони складаються з Сичових гір, хребтів Пасовищного (Крейдяного), Скелястого, Бокового (з найвищою вершиною К.-Ч.— г. Ельбрус, 5642 м). На Пд. межа області проходить вздовж Головного (Вододільного) хребта. Передгір'я і рівнини займають невеликі площі в пн. частині області. Корисні копалини: мідно-колчеданові руди, кольорові метали, вугілля, будівельні матеріали та ін. Джерела мінеральних вод. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня від О до —4,2°, липня — від +10 до +21°. Опадів 500— 1000 мм на рік. Снігова лінія проходить на вис. 3700—3800 м. Річки: Кубань з притоками Великим Зеленчуком і Малим Зеленчуком, Теберда, Уруп та ін.; у пн.-сх. частині бере початок р. Кума. На Пн. переважають чорноземи і сірі лісові грунти, у горах — гірсько-лучні та гірсько-лісові. Рослинність — від степової до високогірної лучної. Бл. 50% тер. області зайнято широколистяними (дуб, бук, граб) та хвойними (ялина, сосна) лісами. На тер. К.-Ч.— Тебердинський заповідник.

Населення. В К.-Ч. живуть карачаївці, черкеси, росіяни, абазини, ногайці, українці, осетини та ін. Пересічна густота населення — понад 26 чол. на 1 км2 (1979). 43% населення живе в містах (1979).

Історія. Тер. К.-Ч. заселялася з глибокої давнини. До 10 ст. завершилося формування адигсько- ред, спец, навч. закладів, 9 профес.-тех. уч-щ, два вузи — Карачаєво-Черкеський пед. ін-т у Карачаєвську і філіал Ставроп. політех. ін-ту в Черкеську. В області працюють н.-д. ін-т історії, мови, л-ри й економіки, с-г. дослідна станція, Спец. астрофіз. обсерваторія АН СРСР, де встановлено найбільший у світі телескоп РАТАН-600, Тебердинський заповідник. Функціонує 170 масових 6-к, 210 клубних закладів, 215 кіноустановок, обл. музей у Черкеську з філіалом — пам'ятником захисникам перевалів Кавказу в селищі Орджо-нікідзе, обл. драм. театрчеркеської. в ІЗ—14 ст.— карачаївської народностей. У 14—16 ст. на тер. К.-Ч. переселилися абазини, в 17 ст.— ногайці. В результаті переговорів горців з рос. урядом 1552, 1555, 1557 було укладено політ. союз з Росією. В 1-й пол. 19 ст. тер. К.-Ч. було приєднано до Росії. Перший с.-д. гурток організовано в станиці Баталпашинській у період революції 1905—07. Тоді ж у ряді аулів відбулися сел. виступи. Рад. владу встановлено в лютому 1918. З осені 1918 до березня 1920 К.-Ч. перебувала в руках білогвардійців. 12.І 1922 створено К.-Ч. а. о., 1926 вона поділилася на Карачаївську а. о. і Черкеський нац. округ (1928 перетворений на авт. область). За роки Рад. влади ліквідовано екон. і культур. відсталість краю, створено пром-сть, колективізовано с. г. За героїзм, виявлений під час Великої Вітчизн. війни 1941—45, бл. 15 тис. уродженців К.-Ч. нагороджено орденами і медалями, 14 чол. удостоєно звання Героя Рад. Союзу. Окупація областей нім.-фашист. загарбниками тривала з серпня 1942 до січня 1943. В кін. 1943 — на поч. 1944 Карачаївську а. о. було ліквідовано. 9.1 1957 створено об'єднану К.-Ч. а. о. Карачаєво-Черкесію нагороджено орденами Леніна (1957), Дружби народів (1972).

Народне господарство. За роки Рад. влади К.-Ч. перетворилася на індустріально-агр. область. Електроенергетика її базується на використанні гідроресурсів р. Кубані. Гол. галузі пром-сті — хім., нафтохім., легка, харчова. Розвиваються маш.-буд. і металообробна, у т. ч. електротехнічна, а також будівельних матеріалів, вуг., гірничорудна, деревообр. галузі. На пром. продукцію припадає понад 70% усієї валової продукції. В області виробляють холодильні машини і авторефрижератори, металорізний інструмент, збірний залізобетон, лакофарбову продукцію, гумові тех. вироби, низьковольтну апаратуру, меблі, килими, взуття; добувають вугілля, свинець, цинк, мідь. Пром. підприємства розташовані в осн. у Черкеську і Карачаєвську, серед ін. великих підприємств — Урупський гірничо-збагачувальний комбінат, Еркен-Шахарський цукр. з-д. С. г. переважно тваринницького напряму. Розводять (тис, 1978): велику рогату худобу — 260, свиней — 28, овець і кіз — 737. Заг. посівна площа 1978 становила 191 тис га. Гол. культури — кукурудза, соняшник, цукр. буряки, картопля. Розвинуті садівництво і овочівництво. Гірська зона К.-Ч.— важливий район курортів (Теберда), туризму й альпінізму (Домбай, Архиз). Осн. вид транспорту — автомоб., довж. автошляхів з твердим покриттям — 1922 км, по тер. К.-Ч. проходить Воєнно-Сухумська дорога. Залізнична вітка Невинномиськ — Усть-Джегута. Розвинутий повітряний транспорт.

Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції на тер. нинішньої К.-Ч. налічувалося 47 шкіл. Вищих навч. закладів не було. Лише в роки Рад. влади створено писемність карачаєво-балкарською, кабардино-черкеською, абазинською й ногайською мовами. В 1978/79 навч. р. в області діяло 204 заг.-осв. школи, 6 се з трьома нац. трупами — рос, черкеською і карачаївською, естрадний ансамбль "Ельбрус", 8 нар. ансамблів пісні й танцю. В області виходить 5 обл. газет: "Ленинское знамя", "Ленінни байраги" ("Ленінський прапор", карачаєво-балкар. мовою), "Ленін нур" ("Ленінський промінь", кабардино-черкес. мовою), "Комунізм алашара" ("Світло комунізму", абазинською мовою) і "Ленін йоли" ("Ленінський шлях", ногайською мовою). Обл. радіомовлення (з 1939) й телебачення (з 1964). Радіопередачі ведуться карачаєво балкар., кабардино-черкес, абазин., ногайською і рос. мовами. Ретрансляція телепередач з Москви і Ставрополя. Література корінних народів К.-Ч. (карачаївців, черкесів, абазинів і ногайців) сформувалася після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У 20-х рр. 20 ст. виступили карачаївські поети І. Каракетов, А. Уртенов, Д. Байкулов; абазин, письменник Т. Табулов, ногайський —X. Булатуков.

В 30-х рр. видано романи черкес, письменників X. Абукова, М. Ди-шекова, повісті І. Амірокова; карачаївських — X. Аппаєва, вірші і поеми А. Боташевої, Д. Байкулова, М. Урусова; п'єси ногайця X. Булатукова. Боротьбі рад. народу проти нім.-фашист, загарбників присвячені твори ногайця Ф. Абдулжалілова, черкеса X. Гагиокова, карачаїв. поетеси X. Байрамукової. У повоєнний час вийшли в світ твори карачаївців О. Хубієва, Д. Кубанова, А. Суюнчева, Н. Хубієва, М. Батчаєва; черкесів А. Охтова, С. Хатуова, X. Хапсирокова, М. Ахметова, А. Ханфенова; абазинців X. Жирова, П. Цекова, К. Джегутанова, Б. Тхайцухова, М. Чикатуєва, Д. Лагучева; ногайців Ф. Абдулжалілова, С. Капаєва. На території К.-Ч. а. о. від 1— 13 ст. збереглися наземні гробниці, численні городища з залишками кам. оборонних мурів, житл. будівлі, невеликі християнські церкви візантійського типу з залишками фресок (храм на горі Шоана, Сентінський храм поблизу с. Нижня Теберда, обидва — 10— 11 ст.). Від 17—18 ст. збереглися гол. чин. оборонні споруди (башта на городищі Адіюх, 60-і рр. 18 ст.). Нар. житло: карачаївців — зруб з масивним двосхилим земляним дахом; черкесів — плетений будинок, обмазаний глиною, з комишевим або солом'яним дахом. За рад. часу виросли міста (Черкеськ, Карачаєвськ, курорт Теберда та ін.), збудовано багато житл., громад. та культурно-побутових споруд.

Найдавніші пам'ятки мист. К.-Ч.— прикраси з бронзи й художня кераміка з курганів 3—2 тис. до н. е., вироби з металу й кераміки 2—5 ст. дон. е. Тепер у К.-Ч. з'явилися живопис (І. Г. Аков, М. X. Чомаєв) і графіка (Я. Г. Крицький). В нар. мистецтві поширені різьблення на дереві, плетіння циновок, вишивання, ювелірна справа.

Літ.: Очерки истории Карачаево-Черкессии, т. 1—2. Ставрополь — Черкесск, 1967—72.

Р. А. Джанибекова (історія), Р. А. Бураєв (природа, господарство). З. І. Істомінська (культура), М. Д. Хубієв (література).

Карачаєво-черкеська автономна область - leksika.com.uaКарачаєво-черкеська автономна область - leksika.com.ua

Карачаєво-черкеська автономна область - leksika.com.uaКарачаєво-черкеська автономна область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази