Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОПОДАТКУВАННЯ
   

ОПОДАТКУВАННЯ

— законодавчо врегульований процес встановлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповід. об'єктів та кола юрид. і фіз. осіб, що підлягають О., а також порядок справляння (сплати) податків. Законодавство переважної більшості держав розрізняє такі осн. форми (типи) О.: прогресивне, опосередковане, пропорційне і пряме. Прогресивне О. побудоване на принципі збільшення податкових ставок залежно від зростання доходу, що оподатковується. Опосередковане належить до найпоширенішої форми О. у ряді країн (Великобританія, СІНА та ін.), за якою податок стягується у вигляді надбавок до цін на товари, роботи й послуги. При пропорційному О. нарахування і сплата податку з доходу здійснюються однаковими частинами, незалежно від розміру доходів платника. Пряме О. полягає в обчисленні й сплаті податків, що їх безпосередньо накладають на майно і доходи платників (юрид. і фіз. осіб), на відміну від О. опосередкованого. Важливим елементом О. є його об'єкт — вид і обсяг доходу, майно та його вартість, природні об'єкти, окремі види діяльності, грош. виручка та ін., тобто все, що обкладається податками. Об'єкт О. має відповідну одиницю виміру, що використовується для кількіс. вираження податкової бази. Напр., при податковому обкладенні землі використовуються такі одиниці виміру: акр, гектар, сотка, квадратний метр; при встановленні акцизу на бензин, спирт, нафту тощо — тонна, літр, галон, барель; при О. прибутку (доходу) — нац. грошова одиниця.

У податковому зак-ві розрізняють також подвійне О: 1) обкладення двічі одного й того самого виду доходу, однієї і тієї суми різними податками (напр., якщо заробітна плата працівника оподатковується прибутковим податком, а фонд зарплати підприємства — дод. податком на цей фонд, то зарплата працівників фактично оподатковується двічі); 2) О. одного й того ж доходу аналогіч. податком у різних країнах (за місцем роботи — за рубежем і за місцем громадянства — у своїй країні); 3) багаторазове обкладання податками (стягнення податків) одних і тих самих суб'єктів підприєм. діяльності за одні й ті самі товари, послуги або обкладання тих самих експортноімпортних товарів у двох чи більше країнах (напр., ліцензованих товарів). Захист від подвійного О. та його недопущення (усунення) здійснюються на основі дво- або багатосторонніх міждерж. угод.

Характерним для О. є те, що система податків (див. Система оподаткування), їхні розміри і ставки, коло платників податків тощо визначаються, як правило, виключно законами. Напр., в Україні прав, засади О. встановлені Конституцією (ст. 92), Законами «Про державну податкову службу в Україні» (1990), «Про систему оподаткування» (1991), «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» (1994), «Про плату за землю» (1996), «Про оподаткування прибутку підприємств» (у ред. від 22.У 1997), «Про податок на додану вартість» (у ред. від 3.1V 1997), «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» (2000), декретами КМ України «Про прибутковий податок з громадян», «Про акцизний збір» (обидва — 1992), «Про податок на промисел», «Про місцеві податки і збори» (обидва — 1993) та ін. законод. актами.

Літ.: Прав, режим оподаткування в Україні. К., 1997; Дорнберг Р. Міжнар. оподаткування. К., 1997; Гега П. Т. Прав, режим оподаткування в Україні. К., 1997; Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права. К., 1998; Полюхович В. І. Держ. податкова служба в Україні: організ ація і діяльність. К., 1999; Кучерявенко Н. П. Налог, право. X. 2001.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази