Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БІБЛІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ
   

БІБЛІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ

- найдавніші корол. хартії, парлам. акти, петиції, біллі, декларації, ордонанси, ремонс-трації та деякі ін. документи 13—19 ст., які вважаються формально чинними частинами неписаної конституції Великобританії. Згодом доповнювалася найновішими конст. актами і статутами 20 ст., конст. звичаями, суд. рішеннями, що мають силу прецедентів, тощо.

До гол. старовинних актів належать Велика хартія вольностей 1215, Хабеас корпус акт 1679 та Білль про права 1689. Значним внеском в англ. і світ, теорію та практику конституціоналізму стали документи 17 ст. Це Петиція про права 1628, яка спрямовувалася на захист вольностей і привілеїв не лише колиш. феод, станів англ. сусп-ва, а й «городян та інших вільних людей королівства», тобто молодої буржуазії, особливо щодо правового регулювання податків і зборів, недоторканності особи, приват, власності на землю, успадкування, військ, повинностей, судочинства, обмеження кари та свавілля «за законами воєнного часу». Гол. ідеями Петиції «Про коріння і гілки» 1640 були припинення зловживань найвищих духовних осіб, церк. судів, ліквідація єпископату, розширення прав протестантів (відхилена палатою лордів). Парламентські акти 1611 мали на меті врегулювати діяльність парламенту так, аби перерви в роботі законод. органу ніколи не перевищували 3 років. Акт про регулювання діяльності Таємної ради 1641 скасував гол. судові знаряддя боротьби з феод.-абсолютист, ладом та англіканською церквою — зіркову палату, суд герцогства Ланкастерського, раду півночі в Уельсі, а також обмежив непомірну компетенцію самої корол. Таємної ради, вилучивши з її юрисдикції чимало справ на користь звичайних судів. Акт вщ 5.VIІ 1641 назавжди ліквідував суд «високої комісії», який розглядав справи не лише про стосунки світ, і церк. влади, а й про жебраків, невірність чоловіків та їх жорстоке поводження з дружинами, запроваджував цензуру тощо. Велика ремонстрація 1641 містила вимоги негайного припинення сваволі католиків, єзуїтів та ін. «папістів», усунення надвисоких податків і зборів, неухильного дотримання судом канцлера, судом скарбниці, палатою феод, зборів меж наданої їм юрисдикції, принципів «загального права», скасування суду графа-маршала та багатьох ін. суд. органів, що з'явилися усупереч закону. Вимагалося також обмежити надзвичайно широку компетенцію судів архцгияконів, єпископських консисторій, архієпископів, де грубо порушувалися права і свободи громадян (відхилена палатою лордів). Акт від 13.11 1642 забороняв духов, особам здійснювати світську юрисдикцію чи світські повноваження (діяв до 1661). Акт про самозречення 1646 позбавляв депутатів військ, і цив. посад (виняток було зроблено для О. Кромвеля). 1649 були прийняті Акти про скасування палати лордів, проголошення Англії республікою і вільною д-вою, управління якою здійснюватиметься верх, владою. Конституційні акти про форму управління (1653) встановлювали форму держ. устрою Англії, Шотландії, Ірландії та їхніх володінь, посаду «лорда-протектора вільної держави» та його компетенцію як охоронця свободи, чисельність і повноваження парламенту, регламент його роботи та правила виборів до представн. органу (активне виборче право надавалося власникам майна у 200 фунтів стерлінгів і вище чол. статі; пасивне — «чесним, богобоязливим, доброї поведінки і віком вщ 21 року»; позбавлялися виб. прав назавжди учасники ірл. повстання та католики і тимчасово — ті, хто воював проти парламенту, починаючи з 1641), визначали законод. процедуру, порядок формування ради при лорді-протекторі, чисельність війська і правила податкових зборів на його утримання. Важливими документами були: Ордонанс 1654 про об'єднання Англії і Шотландії в одну д-ву, Акт 1656 про скасування палати феодальних зборів; Акт 1660 про ліквщацію залишків феодалізму та встановлення акцизу; Постанова палати громад 1660 про спосіб правління Англ. королівством, яка вщ-новлювала палату лордів і корол. владу; Акт 1673 про обов'язкову присягу держ. службовців; Постанова палати громад 1679 про вщновлення права підданих Англії звертатися з петиціями до короля і розцінення перешкод у реалізації такого права як зраду вольностей гр-н і спробу повалення «стародавньої законної конституції Англійського королівства» (термін «конституції!» у розумінні Осн. закону д-ви досить часто вживається в англ. законодавстві); Постанова палати громад 1680, якою парламентарям категорично заборонялося приймати від короля будь-які призначення на держ. службу з винагородою і без дозволу парламенту, а також обіцянки такого призначення; Трирічний акт 1694, що обмежував тривалість дії парламенту одного скликання 3 роками. Важливе значення у творенні «Б. а. к.» мали пропозиції представників збройних сил Англії, висловлені в 1647—49 офіцер, складом (джентльменами) в «Основах пропозицій», солдатськими масами (індепендентами та левелерами) — у трьох редакціях «Народних угод». У них було закладено такі стрижневі принципи конституціоналізму, як обмеження періоду владування парламенту встановленими термінами (2 роки), створення парлам. комітетів, обов'язковість представництва всіх регіонів у законод. органі, свобода виборів, свобода слова, недоторканність депутатів, свобода торгівлі і підприємництва, недоторканність власності, контроль за витрачанням держ. коштів тощо.

У 18 ст. «Б. а. к.» збагатилась Актом парламенту про дальше обмеження корони та краще забезпечення прав і вольностей підданого (1701). Він встановлював, що кожний спадкоємець трону повинен належати до англікан. церкви і без згоди парламенту не може покидати межі Англії, Шотландії та Ірландії. Усі справи про неналежне управління королівством мала розглядати Таємна рада, членами якої (і членами парламенту теж) не могли бути особи, народжені поза межами Англії чи її володінь. Ост. обмеження стосувались і багатьох державних посад. Підтверджувалася заборона депутатам заміщувати держ. посади, оплачувані королем. Через 4 роки для низки посад такі обмеження втратили силу, але депутат, котрий, скажімо, став міністром, повинен був переобиратися. Це були кроки, спрямовані на розмежування влади, що виходило вже з концептуальних тверджень Д. Локка, а згодом надихнуло Ш. Монтеск'є на створення власної теорії. Названий документ закладав також підґрунтя для вкорінення принципу незмінності суддів, які призначалися на час, «поки поводяться належно», і позбавлялися посади тільки за рішенням обох палат парламенту. Акт запроваджував інститут імпічменту для вищих посадових осіб (суд палати лордів за звинуваченням палати громад), проголошував усі закони Англії природженими правами її народу та підпорядковував короля (королеву), службовців монаршого двору законові. Відтоді закони і статути королівства, особливо щодо віри, прав і вольностей народу, затверджувалися королем лише за згодою парламенту. Актом 1707 утворювалося Сполучене королівство Великобританії у складі Англії і Шотландії. 7-річний термін функціонування парламенту встановлено відповідним Актом 1716. У 19 ст. конституційний процес Великобританії збагатився Актами про народне представництво та іншими важливими нормативними документами.

Звісно, багато положень «Б. а. к.» застаріли і не застосовуються нині у держ. житті Великобританії. Однак вони дають змогу краще зрозуміти сутність неписаної англ. конституці ї.

Літ.: Конституции и законод. акты бурж. гос-в XVII— XVIII вв. Англия, США, Франция, Италия, Германия. М., 1957; Конституции бурж. гос-в Европы. М., 1957.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази