Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Т-тов arrow ТИХОНОВА
   

ТИХОНОВА

Євгенія Антонівна (19.УІІІ 1925, Київ) — укр. правознавець, доктор юрид. наук з 1978, професор з 1981, академік Міжнар. слов'ян, академії наук з 1998. Закін. 1949 юрид. ф-т Київ, ун-ту. Від 1949 — мол. наук, співробітник, ст. наук, співробітник Сектора (з 1969 — Ін-ту) д-ви і права АН УРСР. Від 1970 -ст. викладач, доцент, згодом професор, зав. каф. теорії д-ви і права юрид. ф-ту Київ, ун-ту. 1975 викладала курс лекцій з теорії д-ви та права в ун-ті м. Брно (Чехословаччина). З 1991 Т. - гол. наук, консультант Секретаріату ВР України; з 1995 — зав. відділу конст. права, гол. наук, співробітник Ін-ту зак-ва ВР України; з 1999 — зав. відділу конст. права секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини. З 2000 — професор Ун-ту економіки та права «КРОК» («Корпорація розвитку освіти і кадрів», Київ). Водночас (з 2003) — гол. наук, консультант Ін-ту зак-ва ВР України. Була членом роб. групи з підготовки Декларації про державний суверенітет України (1990). У складі роб. групи Конст. комісії ВР України працювала над розробкою перших проектів Конституції незалежної України (1991—94). Під час підготовки проекту Осн. Закону — Конституції України 1996 — Т. була призначена одним із його офіційних експертів. Один з розробників Концепції розвитку законодавства України на 1997—2005 (1997) та автор проекту парламентської реформи (1999).

Тихонова Євгенія Антонівна - leksika.com.ua

Т. працювала над підготовкою ряду законопроектів.

Досліджує проблеми теор ії д-ви і права та конст. права. Осн. праці: «Народні ради депутатів трудящих Народної Республіки Болгарія» (1954), «Державний лад Румунської Народної Республіки» (1959), «Національне питання в державному будівництві Китайської Народної Республіки» (1962), «Національне питання в державному будівництві європейських соціалістичних країн» (1966), «Соціалізм і соціальна справедливість» (1988), «Коментар до Конституції України» (1996, 1998; у співавт.), «Парламентарна республіка як можлива і доцільна форма української державності», «Методологічні основи побудови системи конституційного законодавства України», «Конституція України як культурна цінність» (всі три — 1997), «Питання імплементації норм міжнародного права в національне законодавство України і міжнародно-правові гарантії захисту прав мігрантів» (1998), «Парламент у механізмі соціальної держави: проблеми вдосконалення юридичного статусу» (2001), «Теоретичні засади і характерні риси демократичних форм державного правління» (2002).

Н. І. Грушанська.