Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
   

САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

- система норм.-прав, актів, що регулюють сусп. відносини, які виникають у сфері забезпечення сан. та епідем. благополуччя, визначають відповідні права та обов'язки держ. органів, підприємств, установ, організацій і гр-н, встановлюють порядок організації санітарно-епідеміологічної служби України і здійснення держ. сан.-епідеміол. нагляду в країні. С. з. України базується на Конституції України, Основах законодавства України про охорону здоров'я, що визначають засади прав, політики д-ви в галузі охорони здоров'я (включаючи санітарію) та іп. Гол. актом С. з. є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (1994), який визначає прав., екон. і соціальні основи сан. охорони країни, спрямованої на усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню та поширенню інфекц. хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь) та їх ліквідацію. Важливу частину С. з. становлять закони, що регулюють відносини у сфері захисту населення від інфекц. захворювань: «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» (1991), «Про захист населення від інфекційних хвороб» (2000), «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (2001) тощо. Норми з питань санітарії містяться також у законах, що регулюють відносини у сферах, де можуть виникнути інфекц. і неінфекц. масові захворювання і де слід здійснювати заходи щодо профілактики їх виникнення та ліквідації. Це — Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про ветеринарну медицину», «Про основи містобудування» (обидва — 1992), «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (1997), «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або дальше використання неякісної та небезпечної продукції» (2000), «Про питну воду та питне водопостачання» (2002) та ін.

Нормат.-прав. актами КМ України забезпечується реалізація положень законів щодо сан. охорони тер. України, організації діяльності держ. сан.-епідеміол. служби, здійснення сан. контролю та експертизи, планування та фінансування сан. заходів. Значну частину С. з. становлять сан. норми (держ. сан. норми та правила, сан.-гіг. та сан.-протиепідемічні правила і норми, сан.-епідеміол. правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гіг. та протиепідемічні правила і норми, держ. сан.-епідеміол. нормативи, сан. регламенти) — обов'язкові для виконання нормат.-прав. акти центр, органу викон. влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють мед. вимоги безпеки стосовно середовища життєдіяльності та окр. його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майб. поколінь, а також загрозу виникнення і поширення інфекц. хвороб та масових неінфекц. захворювань (отруєнь) серед населення.

Літ.: Анашкин В. В., Богуцкий В. В., Волков С. Д. Нарушения сан. зак-ва на железнодорож. тр-те. К., 1999.

М. І. Єрофеєв.

 

Схожі за змістом слова та фрази