Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАПІНІАН
   

ПАПІНІАН

(Papinianus) Емілій [бл. 146 (за ін. даними бл. 150), м. Гемези (Емеса), тепер Хомс, Сирія — 212, Рим] — рим. юрист, учений, держ. діяч. Представник т. з. золотої п'ятірки рим. юристів (поряд з такими як Ульпіан, Павло, Модестін і Гай). Завдяки своєму професіоналізму та діловим якостям П. мав великий авторитет за імператора Септимія Севера, займав одну з найвищих посад — префекта Преторію, супроводжував імператора у британському поході. Відмовився визнати справедливим убивство імператором Каракаллою його брата Гети і за це був страчений. Автор багатьох наук, праць, найвідоміші з яких «Дослідження» (у 37 книгах) та «Відповіді» (в 19 книгах). 599 фрагментів (витягів) із цих праць увійшли до складу Дигестів. П. віддавав перевагу казуїстич. формі розробки рим. права. Вміло узгоджував установлені законом норми з особливостями кожного окр. випадку, розробкою проблем загальнотеор. і юрид.-тех. профілю. Характерним для П. було прагнення пов'язати юрид. практику з дослідженням аксіологічних (ціннісних) рис права. Він звертав увагу на такі властивості закону, як його загальноімперативність, раціональність, обов'язковість. Робив акцент не на форм.-процедурній дефініції, а на юрид.-змістовому характері закону.

Послідовно захищав сучасні йому політ.-правові інститути та порядки. Більше ніж ін. тогочасні юристи використовував у своїх творах етичні категорії.

Праці П. були високо оцінені рим. та візант. юристами. Його називали «царем юристів», «апостолом права». Теор. спадщина П. справила поміт. вплив на розвиток юриспруденції.

Літ.: Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана. М., 1956; Нерсесянц В. С. Философия права. М., 1997.

В. І. Тимошенко.