Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАРАДА
   

НАРАДА

— засідання (конференція), на якому повноважні представники держ., госп., наук., громад, та ін. підприємств, установ і організацій обговорюють певне коло проблем екон., госп., гуманіт., наук., соціально-культур. характеру тощо. Є однією з форм безпосередньої демократії, участі громадськості в управлінні д-вою, колект. вироблення і прийняття рекомендацій з важливих питань. Скликаються також міжнар., міждержавні Н. з проблем співробітництва і безпеки (Нарада з безпеки і співробітництва в Європі та ін.). В Україні помітну роль відіграють загально-нац. та регіональні Н. за галуз. принципом або профес. ознаками, в яких беруть участь підприємці, керівники підприємств та організацій, працівники органів держ. влади, представники наукових установ, громад, орг-цій (Н. з питань агропром. комплексу України, 1997; Всеукраїнська Н. підприємців, 1998). Аналогічні Н. скликаються з актуальних питань розвитку культури, науки, освіти, медицини та ін. (Всеукраїнська Н. завідувачів кафедр гуманіт. дисциплін, 1997). На підприємствах, в установах, закладах та організаціях практикується проведення оперативних Н. їх кер. складу, інж.-тех. персоналу, професор.-викладацького колективу тощо. З обговорюваних питань учасники Н. приймають рішення (звернення, заяви, декларації, резолюції і т. п.), які мають консультативний, рекомендац. характер і можуть бути покладені в основу норма т. актів органів держ. влади, управлін. рішень тощо. Інколи Н. можуть скликатися з доленосних питань держ. устрою країни. Показовим у цьому контексті є досвід Рос. Федерації, де 1993 для завершення підготовки проекту нової Конституції президент РФ провів конституційну Н. (5.УІ 1993). В ній узяли участь представники федер. органів держ. влади, органів держ. влади суб'єктів РФ — республік, країв, областей, авт. округів, міст Москви і Санкт-Петербурга, місц. самоврядування, політ, партій, профсп., молодіжних та ін. громад, орг-цій, мас. рухів і реліг. конфесій, товаровиробників та підприємців. Результатом Н. стало підписання її учасниками проекту конституції РФ, який був винесений президентом на всенар. референдум 12.XII 1993. В СРСР у 70—80-х рр. 20 ст. існували постійно діючі виробничі Н. як форма участі робітників, інж.-тех. працівників і службовців в управлінні вироб.-госп. діяльністю у межах підприємства (установи, організації). Порядок утворення, функції й діяльність таких Н. визначалися відповід. Положенням, затв. РМ СРСР 18.УІ 1973. Постійно діючі виробничі Н. формувалися на підприємствах, в установах, організаціях з числом працівників понад 300 чол. Робітників і службовців обирали до складу Н. заг. зборами труд, колективів, а представників громад, орг-цій — зборами цих орг-цій. Виробничі Н. скликалися у міру необхідності, але не рідше як раз на квартал. Рішення Н. набували обов'язкового характеру після видання відповід. наказу (розпорядження) адміністрації.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази