Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КАГАН
   

КАГАН

(давньотюрк. — найвищий титул правителя, від кит.— великий і — правитель) — титул глави д-ви у багатьох тюрко-мов. народів періоду раннього Середньовіччя. Термін уперше згадується у кит. літописах 312 як титул володарів надплемінного об'єднання жужанів. У серед. 6 ст. його прийняли правителі Тюркської д-ви (каганату), після чого він перейшов до ін. тюркомов. народів і держав, етнічно споріднених між собою: аварів, печенігів, хозарів та ін. Деякі племена сх. слов'ян (поляни, сіверяни) сплачували Хозарському каганату данину. В 883—885 київ, князь

Олег визволив більшість цих племен від хозарської залежності. Після цього титул К. прийняли київ, князі, підкреслюючи незалежність Київ. Русі від Хозар, каганату. Остаточного удару хозарам у 60-х рр. 10 ст. завдав київ, князь Святослав Ігорович. Використання титулу К. у стосунках київ, правителів з держ. діячами ін. країн тривало до кін. 12 ст. У Монг. імперії термін «каган» використовувався у значенні «імператор», тоді як ханами іменували підпорядкованих монг. д-ві правителів. Пізніше диференціація між термінами «каган» і «хан» стерлася, на практиці залишився останній з них у значенні «цар», «імператор».

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази