Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow косм-коц arrow КОСТА-РІКА
   

КОСТА-РІКА

Республіка Коста-Ріка — держава в Центр. Америці. На Сх. омивається Карибським м., на Зх.— Тихим ок. В адм. відношенні поділяється на 7 провінцій.

Державний лад. К.-Р.— республіка. Діючу конституцію прийнято 1949. Глава д-ви й уряду — президент, що обирається населенням строком на 4 роки; має широкі повноваження. Орган законодавчої влади —Законодавча асамблея (57 депутатів; обираються населенням строком на 4 роки). Члени уряду призначаються президентом.

Природа. Тихоокеанське узбережжя К.-Р розчленоване численними затоками та бухтами; берег Карибського м. вирівняний, заболочений. На більшій частині тер. країни — гірські хребти Кордільєр з конусами згаслих і діючих вулканів. Найвища вершина — г. Чірріпо-Гранде (вис. 3820 м). Бувають землетруси. Вздовж мор. берегів та на Пн.— низовини Поклади заліз. руди, сірки, бокситів, нафти, марганцю, міді, титану, ртуті, золота, срібла та ін. Клімат субекваторіальний і тропічний, пасатний. На низовинах пересічна т-ра січня +23°, липня +25°. Опадів на Сх. країни до 3000 мм на рік. на Зх. 1000—1500 мм. Річкова сітка густа. Найбільші річки — Сан-Хуан, Ріо-Фріо (в нижній течії судноплавні). Бл. 65% тер. країни вкрито вічнозеленими вологими тропічними лісами, на Зх. поширена савана.

Населення. Осн. населення — костаріканці — гол. чин. нащадки ісп. колоністів 16—17 ст. (80%). Живуть також метиси (10% ), негри й мулати (7%). Корінних жителів — індіанців (бриорі, борука та ін.) — менше 1% Офіц. мова — іспанська. Пересічна густота нас.— 40,6 чол. на 1 км2 (1977, оцінка). Міськ. населення — понад 36%. Найбільші міста: Сан-Хосе, Лімон.

Історія. До ісп. завоювання К.-Р. населяли індіан. племена. Узбережжя К.-Р. відкрив X. Колумб 1502. Ісп. колонізація почалася 1513 15.IX 1821 К.-Р. була проголошена незалежною. У 1822 К.-Р.— в складі мекс. імперії, 1823—38 — федерації Сполучені провінції Центр. Америки. В 1838 К.-Р. виділилася в самостійну д-ву. З 2-ї пол. 19 ст. в країну проникав англ. та амер. капітал. Під впливом Великого Жовтня в К.-Р зростав робітн. рух. У 1931 засн. Компартію (з 1943 — Партія Нар авангард К.-Р.). В 1941 К.-Р. оголосила війну фашист Німеччині. Уряд Р. А. Кальдерона Гуардії (1940—44) під тиском трудящих провів ряд бурж.-демократичних реформ. У 1948 при підтримці США в К.-Р. розв'язано громадян. війну. Реакція перемогла при підтримці військ диктатора Нікарагуа А. Сомоси. В 1953—58 уряд, що спирався на серед. і дрібну буржуазію, зміцнив держ. сектор в економіці Правобурж. уряди (1958—70) сприяли посиленню позицій капіталу США. В 1967 К.-Р. вийшла з Центр.-амер. ради оборони (засн. 1965) У 70-х рр. у К.-Р. посилилася класова й політ. боротьба. Уряд країни 1970—74 вжив ряд заходів щодо демократизації внутршоліт. життя, зміцнення нац. суверенітету. В 1970—73 нормалізовано відносини з соціалістич. країнами. В 1974—78 проведено націоналізацію деяких іноз. нафт. компаній або заборонено продовження контрактів з ними. В 1978 президентом обрано кандидата блоку правих партій Р. Карасо Одьйо. З 1945 К.-Р.— член ООН. К.-Р.— член Організації американських держав, Організації центральноамериканських держав. Центральноамериканського спільного ринку. Дипломатичні відносини з СРСР встановлено 1944 (фактично 1971). В 1970 між СРСР і К.-Р. підписано торг. угоду.

Є. Г. Лапшев

Політичні партії, профспілки.

Партія Національне визволення, засн. 1945. Нац -реформістська. Партія Національне об'єднання, засн. 1965. Блок реакційних партій торг.-пром. буржуазії. Національна незалежна пар-т і я, засн. 1970. Реакційна. До лівої коаліції входять Коста-ріканська соціалістична партія (засн. 1972), Партія Народний авангард Коста-Ріки (засн. 1931, легальна з 1975). Загальна конфедерація костаріканських трудящих, засн 1952. Входить до ВФП. Костаріканська конфедерація трудящих-демократів, засн. 1943 Входить до МКВП та ОРІТ

Є. Г. Лапшев.

Господарство. К.-Р.— агр. країна з низьким рівнем розвитку економіки. Міцні позиції в г-ві країни посідає іноз. капітал (гол. чин. США). Уряд вживає заходів щодо обмеження засилля іноз. монополій. Держ. сектор контролює банки, енергетику, нафтопереробку, виробн. спиртних напоїв, більшу частину з-ць і ряд торг.-пром. компаній; частина викупленої в іноз. компаній землі розподілена серед селян. Основа економіки — с. г., в якому зайнято понад 35% самодіяльного населення країни. Переважають дрібні й середні сел. г-ва. Понад 60% с.-г. продукції експортується. Гол. експортні культури (збір, тис. т, 1977): кава — 79, банани — 1230. З тех. культур вирощують цукр. тростину, абаку (текст. банан), тютюн; для власного споживання — рис, кукурудзу, сорго, цитрусові тощо. Розводять (поголів'я, тис, 1977): велику рогату худобу — 1951, свиней — 215, овець і кіз. Розвинуте рибальство. У пром-сті зайнято бл. 14% самодіяльного населення. Розробляють невеликі родовища золота і срібла, на узбережжі випарюють сіль з мор. води. В обробній пром-сті провідне місце належить переробці с.-г. сировини (1976 — 200 тис. т цукру, 23 тис. т пальмової олії); є підприємства по переробці деревини, нафти; текст., взут., буд. матеріалів пром-сть. Іноз. компаніям належать з-ди автопокришок, автоскладальний, цементний, мінеральних добрив, радіоапаратури, електроламповий та ін. У 1976 вироблено 1646 млн. кВт год. електроенергії. Осн. пром. центр — Сан-Хосе. Довж. (тис. км, 1977): з-ць — 1,3, автошляхів — 24,6 (у т. ч. 2,4 — з твердим покриттям). Гол. мор порти — Лімон і Пунтаренас. Поблизу Сан-Хосе — міжнар. аеропорт Ель-Коко. З К.-Р. вивозять банани (16% світового експорту), каву, какао, велику рогату худобу й м'ясо, хім. товари та ін.; довозять пром. товари, трансп. засоби й устаткування, паливо тощо. Осн. торг. партнери — США, ФРН, Японія, країни Центр. Америки. Розвиваються торг.-екон. відносини з СРСР (розробка технологічних проектів, поставки пром устаткування, підготовка нац. кадрів, спорудження ГЕС "Борука" на Пд. країни тощо). Грош. одиниця — колон. 8,57 колона = 1 дол. США (грудень 1977).

Д. В. Сущевський.

Медичне обслуговування. В 1975 було 7,5 тис. ліжок (4,2 ліжка на 1 тис. ж.); мед.допомогу подавали (1976) 13 тис. лікарів (1 лікар на 1,5 тис. ж.), 360 зубних лікарів. Лікарів готують на мед. факультеті ун-ту в Сан-Хосе. В К -Р. в основному держ. система мед. обслуговування.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. У 1977 письменних було 90% нас. У 1973 проголошено обов'язкове 9-річне навчання, але фактично обов'язковою є лише поч. школа. Всі ступені освіти безплатні. Строк навчання в поч. школі 6, у середній — 5 (3 + 2) років. У 1976/77 навч. р. у поч. школах було 375,1 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 143,4 тис.

Вищі навч. заклади: Ун-т К.-Р. у Сан-Хосе (засн. 1843; в 1976/77 навч. р.— 28,4 тис. студентів) і Нац. ун-т у м. Ередія (засн. 1973; в 1976/77 навч. р.— 8,5 тис. студентів). У Сан-Хосе — Академія лінгвістики (засн. 1923), Академія історії та географії, Нац. комісія по атомній енергії (засн. 1967), Нац. наук. фонд країни, Нац. ін-т географії (засн. 1944) та ін. наук. установи. Нац б-ка (засн. 1888), 6-ка ун-ту, Нац. музей (засн. 1887) і Нац. театральна галерея, усі — в Сан-Хосе.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1978 в К.-Р виходило 7 щоденних газет зат. тиражем 235 тис. прим. і бл. 15 ін. видань Щоденні: "Гасета" (з 1978) — урядовий бюлетень; "Ексельсіор де Кос-та Ріка" (з 1974), "Пренса лібре" ("Вільна преса", з 1889), "Ре-публіка" (з 1950) — незалежні; "Ора" ("Час", з 1946) — орган Партії Нац. визволення; "Насьйон" ("Нація", з 1946) — консервативна. Щотижнева газ. "Лібертад" ("Свобода", з 1962)— орган Партії Нар. авангард К.-Р. Радіомовлення й телебачення — під управлінням урядового Департаменту нац. контролю радіо-телебачення (засн. 1954). Телебачення — з 1960.

Література К.-Р. як самостійна почала розвиватися після проголошення незалежності (1821). Нац. мотиви — провідні для поетів, які 1890—91 видали колективну зб. "Костаріканська ліра". На поч. 20 ст. прозаїки X Гарсіа Монхе, М. Гонсалес Селедон, драматурги К. Д. Уренья, Е. Кальсамілья та ін. у своїх творах зображували нар. побут. Антиімперіалістичне спрямування притаманне романам 10—30-х рр. К. Гахіні, X. Кардони, усій творчості письменниці-комуністки Кармен Ліри (М І. Карвахаль). Соціально-критичні тенденції в 30—60-х рр. розвинулися в романах К. Л. Фальяса, X. Маріна Каньяса, X. Гутьєрреса, Ф. Доблеса, новелах X. Л. Санчеса, Д. Гальєгоса Тройо, Ф. Дурана Айанегі, віршах X. М. Селедона, Г. Доблеса, А. Монтеро Вегі, Е. Хенкінса Доблеса, Р Соси Окремі оповідання костаріканських письменників перекладено укр. мовою ("Всесвіт", 1971, № 5).

Р. Ф. Естрела-Льопіс.

Мистецтво. Давнє мист. індіанців К.-Р. пов'язане з цивілізаціями Мексіки, Панами й Колумбії (вівтарі з каменю, прикрашені рельєфами, фігурки людей і тварин; керамічні статуетки й поліхромний посуд; фігурки й підвіски з сплаву золота й міді). Живопис з'явився в 19 ст., в 20 ст. до зображення нар. життя звернулися скульптор Ф. Суньїга, живописець М. Хіменес, гравер Ф. Амігетті. Серед нар. ремесел поширені: гончарство, ткацтво, плетіння, різьблення і розпис дерев'яних возів. У містах Ередії та Оросі збереглися церкви 18 ст.. побудовані у формах барокко. А. М. Кантор.

Літ.: Коста-Рика. В кн.: Латинская Америка. М.. 1976; Формирование национальных литератур Латинской Америки. М., 1970.

Коста-ріка - leksika.com.uaКоста-ріка - leksika.com.uaКоста-ріка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази