Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
   

ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

- давньорус. удільне князівство, що виникло в кін. 11 ст. з центром у Звенигороді Галицькому (тепер с. Звенигород Пустомитівського р-ну Львів, обл.). Місто вперше згадується у літописі під 1087; за М. С. Грушевським, у цей період воно було стольним градом Володара Ростиславича. 1124 князем у 3. к. став Володарів син Володимирко, який поступово об'єднав Звенигородське, Галицьке, Перемиське і Теребовлянське князівства в єдине Галицьке князівство. 1141 він переніс столицю до Галича, а Звенигородський уділ 1144 віддав своєму небожеві Івану Ростиславичу (Берладнику). Коли ж Іван, підтриманий боярами, почав інтригувати проти нього, князь вигнав його зі Звенигорода і почав правити одноособово. За сина Володимирка — Ярослава Осмомисла (правив 1153—87) 3. к. залишалося у складі Галицького князівства. З часу правління Романа Мстиславича (1199—1205) входило до Галицько-Волинського князівства. Після смерті князя почався 40-річний період чвар, під час якого 3. к. періодично набувало статусу удільного.

Літ.: Ефименко А. Я. История укр. народа. К., 1990; Гру-шевський М. Історія України-Руси, т. 2. К., 1992; Дорошенко Д. Нарис історії України, т. 1. К., 1992; Крип'якевич І. Історія України. Л., 1992.

Л. А. Сухих.

 

Схожі за змістом слова та фрази