Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШЕВЧЕНКО
   

ШЕВЧЕНКО

Тарас Григорович [25.ІІ(9.ІІІ) 1814, с. Моринці, тепер Звенигородського р-ну Черкас, обл. - 26.ІІ(10.ІІІ) 1861, Санкт-Петербург] — укр. поет, художник і громад, діяч. Нар. в сім'ї селянина-кріпака. В 1831 разом з поміщиком П. В. Енгельгардтом, в якого був козачком, потрапив до Петербурга. Через художника І. М. Сошенка познайомився з К. П. Брюлловим, В. А. Жуковським, О. Г. Венеціановим, Є. П. Гребінкою, за допомогою яких його в

Шевченко Тарас Григорович - leksika.com.ua

1838 було викуплено з кріпац. неволі. Закін. 1845 Петерб. академію малярства у К П. Брюл-лова. 1860 Ш. обраний членом Академії. Під час подорожі по Україні 1843 III. був глибоко вражений свавіллям поміщиків, рос. цар. влади, внаслідок чого остаточно сформувалися його антимонархічні, антикріпосницькі, нац.-патріотичні ідеї. Вдруге він виїхав до України 1845, працював у Київ, археогр. комісії. У квітні 1846 вступив до таєм. орг-ції — Кирило-Мефодіївського братства, в якому представляв його найрадикальніше крило. 1847 за участь у діяльності братства, а найбільше за свої волелюбні й нац.-патріот, твори був покараний Миколою / засланням у солдати до Оренб. окр. корпусу «без права писати і малювати». Лише через 10 років завдяки зусиллям передової інтелігенції Ш. вдалося визволити з неволі.

Значний вплив на формування політ, і прав, поглядів Ш. справила «Історія Русів», в якій містилися ідеї волелюбства укр. народу, його прагнення до самостійності. В поетичних і прозових творах, у «Щоденнику» Ш. немає цілісної системи політ, і прав, уявлень, але зміст цих творів дає можливість виявити їх найважливіші риси. В розумінні Ш. питання про походження д-ви поєднуються договірна теорія і теорія насильства. Д-ва, на його думку, не є чимось вічним і незмінним, вона виникає на певному етапі розвитку сусп-ва як інструмент гноблення. Упродовж усієї історії здійснювалася тиранія цезарів, імператорів, царів, які, спираючись на систему уярмлення народу, експлуатували, визискували людей, жорстоко придушували будь-які їх спроби визволитися з-під ярма. З цих позицій Ш. підходив і до політ, системи Рос. імперії. Цар. уряд, рос. і укр. панів, чиновництво, держ. установи Ш. розглядає як єдину систему політ, і екон. гноблення народу. Гострій критиці він піддає рос. зак-во, суд. організацію, судочинство, протестує проти цар. законів і юрид. практики, що використовувалася царизмом насамперед для захисту інтересів панівних класів, закріплювала юридично безправ'я селянина-кріпака, українського та ін. народів. У поемах «Кавказ» і «Сон» Ш. показує як, спираючись на існуючі закони, пани чинять насильство над кріпаками. В «Щоденнику» наводиться чимало фактів беззаконня з боку цар. уряду і поміщиків. Найяскравішим прикладом такого беззаконня і свавілля була розправа царизму з самим поетом.

Ш. мріяв про утвердження соціальної рівності й політ, свободи, громад, самоврядування і справедливої законності. Він вважав, що бурж. республіка — це історично прогресивний, порівняно з монархією, держ. устрій. Проте Ш. не розглядав бурж. республіку як найкращий, найідеальніший устрій. Хоча вона виключає єдиновладдя і свавілля правителя, передбачає представн. орган і форм, рівноправність людей, але і в умовах такого устрою не зникає експлуатація трудящих. Майб. сусп-во Ш. пов'язував з самоуправлінням народу, із сусп. колег, формою реалізації влади як гарантії від свавілля. Важливою передумовою справді людяного сусп-ва Ш. вважав наявність «праведного закону», що відповідав би поняттям правди, істини, справедливості. Поет був послідовним борцем проти нац. гніту, пристрасно обстоював ідею нац.-держ. самостійності України. Нац.-визв. погляди Ш. сформувалися ще до його вступу в Кирило-Мефодіївське братство. Він уже написав такі твори, як перша збірка під назвою «Кобзар», «Гайдамаки», «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...» та ін., в яких містяться думки про самостійність України. Ідея політ, самостійності укр. народу була притаманна поету протягом усього його життя. Ш. ненавидів офіц. Росію, її політ, лад не тільки за їх крайній антидемократизм, а й за те, що ця система була потуж, знаряддям придушення нац. волі й культури українського та ін. народів. Він поділяв ідеї кирило-мефодіївців про утворення в майбутньому федерації слов'ян, народів, до якої б і укр. народ входив як повновладна нація. Ш. не обмежувався б-бою за інтереси тільки слов'ян, народів. Про це свідчать його твори, насамперед поема «Кавказ», де він подає голос на захист прав усіх пригнічених рос. царизмом народів. Твори Ш. дали могут, поштовх розвитку нац. самосвідомості укр. народу, своєю творчістю і всім життям своїм він заслужив у народі велику пошану і славу «національного пророка».

Тв.: Повне зібр. тв., т. 1-11. К., 1951-53.

Літ.: Сокуренко В. Г. Обществ.-полит, взгляды Т. Г. Шевченко (К 170-летию со дня рождения). «Сов. гос-во и право», 1984, № 9; Копиленко О. Л. Політ.-прав. ідеї Т. Шевченка та I. Франка в сучас. ідеол. б-бі. К., 1990.

В. Г. Антоненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази