Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОПОРЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
   

ПРОПОРЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

— співвідношення, розмірності між обсягами виробництва споживних вартостей різних галузей народного господарства, окремими частинами сукупного суспільного продукту в процесі відтворення. В основі руху сусп. Виробн. і встановлення пропорцій лежить певний рівень розвитку продуктивних сил, сусп. потреб. Характер формування П. с. в. визначається метою виробн., системою економічних законів.

За умов приватнокапіталістичної власності на засоби виробництва пропорції встановлюються відносно тимчасово, лише в результаті економічних криз, як середня величина з ряду постійних коливань, порушень, диспропорцій. Держ.-монополістичне регулювання, яке здійснюється у формах і масштабах, що відповідають інтересам монополістичного капіталу, неспроможне приборкати стихійні сили формування пропорцій (див. Анархія виробництва). За соціалізму відбулися корінні зміни в характері П. с. в. Вони формуються і підтримуються в результаті усвідомленої діяльності соціалістичного суспільства, постійно вдосконалюються під впливом всієї системи екон. законів, регулюються нар.-госп. планом в інтересах задоволення дедалі зростаючих потреб трудящих і дальшого поступального розвитку виробн. (див. Планомірного, пропорційного розвитку народного господарства закон). П. с. в. включають пропорції загальноекон., міжгалузеві, внутрішньогалузеві, територіальні, внутрішньовиробничі; виступають в єдності матеріально-речової і вартісної форм. До загальноекономічних пропорцій належать певні кількісні співвідношення, розмірності між сферою матеріального виробн. і невиробничою сферою, між І і II підрозділами сусп. виробництва, між фондом заміщення матеріальних витрат і національним доходом у сукупному суспільному продукті, фондом споживання і фондом нагромадження у нац. доході. Міжгалузеві пропорції виражають співвідношення між взаємозв'язаними різними галузями виробн. (напр., вугільною і металург. пром-стю, чорною металургією і машинобудуванням, електроенергетич. і хім. пром-стю, рослинництвом і тваринництвом у с. г.). Внутрішньогалузеві пропорції включають співвідношення між різними елементами всередині галузі (напр., у чорній металургії — між виробн. чавуну, сталі й прокату; у машинобудуванні — між енергетичним, важким, атомним, хім., с.-г., верстатобудуванням, приладобудуванням; у с. г.— між м'ясним і мол. тваринництвом). Територіальні, регіональні пропорції характеризують поділ сусп. праці у просторі і спеціалізацію окремих районів (співвідношення між екон. районами, тер.-виробничими комплексами, союзними республіками — див. Територіальний поділ праці). Внутрішньовиробничі пропорції виражають співвідношення, розмірності між різними необхідними частинами відтворюваного процесу (між різними стадіями обробки сировини і матеріалів, створення і складання готових виробів) на окремому підприємстві. Визначальну роль у дальшому вдосконаленні пропорцій соціалістич. відтворення відіграє випереджаючий розвиток базових галузей індустрії —електроенергетики, металургії, хімії, машинобудування, паливної пром-сті, а також забезпечення сталого зростання с. г. як осн. сировинної бази галузей пром-сті, які виробляють предмети споживання. Вдосконалення П. с. в. в розвитку єдиного народногосподарського комплексу СРСР забезпечується наук. поєднанням комплексного і пропорційного розвитку г-ва союзних республік з використанням переваг загальносоюзного поділу праці.

М. М. Діденко.

 

Схожі за змістом слова та фрази