Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow агі-ад arrow АГРАРНА ПРОГРАМА КПРС
   

АГРАРНА ПРОГРАМА КПРС

-складова частина Програми Комуністичної партії Радянського Союзу, що визначає її завдання в аграрному питанні. Базується на вивченні об'єктивних закономірностей екон. і політ. розвитку країни, сприяє зміцненню революц. союзу робітничого класу і селянства. Основи А. п. КПРС заклав В. І. Ленін у праці "Що таке "друзі народу" і як вони воюють проти соціал-демократів?" (1894) і розвинув у багатьох наступних працях. Збагачуючи вчення К. Маркса і Ф. Енгельса про істор. місію робітн. класу, В. І. Ленін розробив положення про гегемонію пролетаріату в бурж.-демократичній революції, про революційний союз робітничого класу і селянства як неодмінну умову перемоги революції. Гол. завданням партії було пробудження революц. свідомості селянства. У зв'язку з цим Другий з'їзд РСДРП (1903) на доповідь В. І. Леніна прийняв програму партії, яка в агр. питанні вимагала: знищення залишків кріпосницьких відносин, скасування викупних і оброчних платежів та всяких повинностей; повернення селянам викупних і оброчних платежів та "відрізків" земель, відібраних у них внаслідок селянської реформи 1861. Революція 1905- 07 розширила ці вимоги: селянство виступало проти всього поміщицького землеволодіння. Перша конференція

РСДРП (грудень 1905) прийняла запропоновану В. І. Леніним резолюцію, що замінила пункт агр. програми про "відрізки" та викупні платежі вимогою конфіскації всіх держ., церк., монастирських, удільних, кабінет-ських та поміщицьких земель. Гостра боротьба навколо перегляду агр. програми розгорнулася на Четвертому (Об'єднавчому) з'їзді РСДРП (1906). Ленінський проект агр. програми передбачав націоналізацію землі після перемоги революції. Ленінська програма орієнтувалася на революц. ломку всього старого землеволодіння і виходила із заг. тактичної лінії більшовиків на доведення до кінця бурж.-демократичної революції та переростання її в соціалістичну. Меншовики висунули програму муніципалізації земель, тобто передачі їх у власність органів місц. самоврядування, що мали здавати їх в оренду селянам. З'їзд РСДРП незначною більшістю прийняв меншовицьку програму, але з більшовицькою поправкою про конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію частини ін. земель. Необхідність зміни аграрної програми В. І. Ленін теоретично обгрунтував у праці "Аграрна програма соціал-демократії у першій російській революції 1905-1907 років" (1907), де показав, що ліквідація поміщицького землеволодіння і націоналізація землі сприятиме переростанню бурж.-демократичної революції в соціалістичну. Роки столипінської реакції та імперіалістичної війни різко загострили агр. питання. Після повалення самодержавства перед пролетаріатом постало завдання завоювати політ. владу, щоб здійснити екон. і політ. заходи, які становили зміст соціалістичної революції. У світлі цього істор. завдання Сьома (Квітнева) Всеросійська конференція РСДРП (б) (1917) вимагала конфіскації поміщицьких земель і передачі їх у розпорядження сел. к-тів, націоналізації всіх земель, визначила перші заходи на шляху до колективного господарювання. Велика Жовтнева соціалістична революція ленінським Декретом про землю повністю здійснила цю агр. програму. В країні почалося соціалістичне перетворення с. г. Зокрема, на Україні за рішенням Першого Всеукраїнського з'їзду Рад селяни під керівництвом більшовиків почали проводити в життя ленінський Декрет про землю, незважаючи на протидію Центр. ради. В 1919 Восьмий з'їзд РКП(б) прийняв нову Програму партії, яка визначила систему заходів, спрямованих на організацію великого соціалістичного землеробства, створення радгоспів і с.-г. комун, держ. засів пустищ, держ. мобілізацію агрономічних сил для підвищення культури с. г. Враховуючи, що дрібне сел. г-во ще існуватиме певний час, програма передбачала спец. заходи для піднесення його продуктивності. Партія звернула особливу увагу на необхідність ліквідації госп. та культ. відсталості села. За пропозицією В. І. Леніна з'їзд прийняв резолюцію про перехід від політики нейтралізації середняка до міцного союзу з ним, спираючись на бідноту, для боротьби проти куркулів та ін. класових ворогів. Наприкінці 1918 Робітн.-Сел. уряд України, який відновив свою діяльність після вигнання австро-нім. окупантів, знову проголосив конфіскацію поміщицьких, куркульських і монастирських земель та безплатну передачу їх у власність селян. Конкретні заходи щодо здійснення на Україні агр. програми партії розробив Третій з'їзд КП(б) України (1919). Приватна власність на землю скасовувалась. Земля, ліси, води і надра оголошувалися загальнонар. власністю. Пленум ЦК РКП(б) 29.ХІ 1919 і Восьма Всеросійська конференція РКП(б) за пропозицією В. І. Леніна в резолюції "Про Радянську владу на Україні" рекомендували проводити зем. політику з особливою увагою до інтересів незаможного і середнього селянства. Ленінські настанови дістали відображення в постанові Всеукраїнського революційного комітету "Основні засади організації земельної справи на Україні" від 22.І. 1920 і в "Законі про землю" від 5.ІІ 1920. Політика партії в агр. питанні, спрямована на всебічне зміцнення союзу робітн. класу і селянства, мала вирішальне значення для забезпечення перемоги Країни Рад у громадян. війні. Дальшого розвитку агр. програма партії набула в кооперативному плані В. І. Леніна, принципові основи якого було викладено в його останніх статтях і виступах, зокрема в статті "Про кооперацію ". На основі ленінського кооперативного плану на поч. 30-х рр. у країні здійснено колективізацію сільського господарства, ліквідовано останній експлуататорський клас - куркульство. Колгоспи і радгоспи стали осн. формами соціалістичного с. г. в країні.

Перемога соціалізму і вступ СРСР у період комуністичного будівництва означали, що другу програму партії виконано. Двадцять другий з'їзд КПРС (жовтень 1961) прийняв нову, третю, програму, в якій дістало дальший розвиток марксистсько-ленінське вчення про комуністичне суспільство, про конкретні методи і форми переходу від соціалізму до комунізму. Програма визначила розвиток с. г. і сусп. відносин на селі в період комуністичного будівництва. На основі ленінської аграрної програми партія виробила сучас. аграрну політику КПРС. її основи були закладені Березневим пленумом ЦК КПРС (1965) і конкретизовані на наступних пленумах ЦК, у рішеннях XXIII - XXV з'їздів КПРС та ін. документах партії. А. п. КПРС має велике міжнар. значення. Ленінське вчення з агр. питання з урахуванням конкретних особливостей тих чи ін. країн лежить в основі агр. програми і політики марксистсько-ленінських комуністичних і робітничих партій.

Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 1. Що таке "друзі народу" і як вони воюють проти соціал-демократів?; т. 6. Аграрна програма російської соціал-демократії: т. 12. Перегляд аграрної програми робітничої партії: т. 16. Аграрна програма соціал-демократії в першій російській революції 1905-1907 років; т. 31. Сьома (Квітнева) Всеросійська конференція РСДРП(б) 24-29 квітня (7 - 12 травня) 1917 р. Доповідь в аграрному питанні 28 квітня (11 травня); т. 35. Другий Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів 25-26 жовтня (7-8 листопада) 1917 р. Доповідь про землю 26 жовтня (8 листопада); т. 38. VIII з'їзд РКП (б) 18- 23 березня 1919 р. Доповідь про партійну програму 19 березня. - Доповідь про роботу на селі 23 березня; т. 45. Про кооперацію; КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. І-10. М., 1970-72; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1968; Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, т. 1-2. К., 1976- 77; Перший П. Н. Аграрная программа большевиков в буржуазно-демократической и социалистическои революциях. К., 1959; Воронович А. А. Аграрная программа партии в трудах В. И. Ленина. М., 1971; Трапезников С. П. Ленинизм и аграрно-крестьянский вопрос, т. 1-2. М., 1976.

В. Ф. Шевченко.

аграрна програма кпрс

 

Схожі за змістом слова та фрази