Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow О-орб arrow ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ
   

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

- процес, форма викладу незгоди одного із суддів з рішенням суду в цілому. Цей інститут діє у багатьох країнах і на міжнар. рівні. Зокрема, за КПК України (ст. 339, 379) суддя, який при постановленні вироку в суді першої інстанції або при постановленні вироку, винесенні ухвали чи постанови в апеляц. порядку залишився у меншості, має право в нарадчій кімнаті викласти письмово свою окр. думку, яка приєднується до справи, але оголошенню не підлягає. При вирішенні господарського спору суд. рішення підписується всіма суддями, які брали участь у суд. засіданні в складі суд. колегії. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати суд. рішення і має право викласти письмово свою окр. думку, яка долучається до справи, але не оголошується (ст. 4, 82 Госп. процес, кодексу України). При розгляді у ВС України касаційної скарги чи касаційного подання прокурора на постанову Вищого госп. суду України постанова ВС України ухвалюється більшістю голосів суддів, які брали участь у перегляді постанови Вищого госп. суду України. Судді, які не погоджуються з рішенням, ухваленим більшістю складу колегії, можуть висловити окрему думку, яка додається до постанови (ст. 111 Госп. процес, кодексу України). Відповідно до Закону «Про Конституційний Суд України» (1996) підписання суддею КС України рішення, висновку КС є обов'язковим (ст. 63). О. д. с, який підписав рішення чи висновок КС, викладається ним у письм. формі, додається до рішення чи висновку КС (ст. 64) і публікується разом з рішенням чи висновком.

Чинним ЦПК України інститут О. д. с. не передбачений.

Регламент Міжнародного суду ООН встановлює, що, коли рішення у цілому або в частині не відбиває одностайної думки суддів, кожний суддя має право подати свою окр. думку (англ. separate opinion, франц. opinion idividu-elle). На практиці почали відрізняти О. д. с. як вияв незгоди з рішенням більшості лише з певних мотивів при підтримці рішення у цілому і особливу думку як вираз більш повної незгоди з точкою зору більшості та її аргументами, закріпленими в рішеннях Суду [особлива думка передається термінами dissenting opinion (англ.) та opinion dissidente (франц.)). Така практика закріплена в Регламенті МС ООН: «Кожний суддя може, якщо побажає, додати до рішення виклад своєї окремої думки як при незгоді, так і при згоді з думкою більшості» (ст. 95, § 2; ред. від 14.IV 1978). Цю практику прийняли також ін. міжнар. організації. У Регламенті Європейського суду з прав людини від 4.ХІ 1998, напр., закріплено норму: «Будь-який суддя, що взяв участь у розгляді справи, має право додати до рішення окрему думку, яка або не суперечить рішенню, або висловлює незгоду з ним» (правило 74, § 2).

М. І. Сірий, Г. А. Кравчук, В. І. Євінтов.

 

Схожі за змістом слова та фрази