Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШЕЙМІН
   

ШЕЙМІН

Петро Миколайович (1856, м. Томськ, Росія — після 1917) — рос. і укр. правознавець, доктор поліц. права, професор. Закінчив юрид. ф-т Петерб. ун-ту зі ступенем канд. права і залишений стипендіатом для отримання професор, звання на каф. поліц. права. Склавши магіст. іспит, отримав звання приват-доцента, читав курс поліц. права. У серпні 1886 призначений приват-доцентом каф. поліц. права Новорос. ун-ту (Одеса). Після захисту магіст. дис. займав посаду доцента. В 1890—92 перебував у наук, відрядженні за кордоном. Захистивши докт. дис, отримав звання ординар, професора. Досліджував проблеми поліц. права. Автор праць: «Завдання, зміст і історія науки поліцейського права» (1887), «Поліцейське право. Лекції приват-доцента Шейміна» (1887—88), «Поліцейська боротьба з порушниками суспільної безпеки по німецькому праву» (1889), «Підручник права внутрішнього управління (поліцейського права)» (ч. 1-9, 1891—97). Ш. розглядав поліц. право як складову права внутр. управління. Під внутр. управлінням він розумів діяльність д-ви, що полягає у створенні умов, за наявності яких забезпечується внутр. безпека і добробут народу, а також здійснюється захист і сприяння його матер, і дух. інтересам. Ш. вважав, що «наука, яка вивчає правові норми галузі внутрішнього управління, називається наукою поліцейського права, або наукою внутрішнього управління».

Літ.: Маркевич А. И. Двадцатипятилетие имп. Новорос. ун-та. О., 1890; Усенко 1. Б., Буран В. В. Шеймін Петро Миколайович. В кн.: Антологія укр. юрид. думки, т. 5. Поліц. та адм. право. К., 2003.

В. В. Буран.