Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow пер-план arrow ПЕТРАКІВСЬКІ (ПЙОТРКОВСЬКІ) СТАТУТИ
   

ПЕТРАКІВСЬКІ (ПЙОТРКОВСЬКІ) СТАТУТИ

— 1) Пам'ятка польс. права середини 14 ст. Статут був фактично зводом законів для Вел. Польщі (звідси друга назва — Великопольський статут). Виданий королем Казимиром III. Затв. на сеймі в м. Пйотркуві-Трибунальському (1347). Складається з двох частин: корол. проекту і постанов, ухвалених сеймом. Корол. проект відрізняється об'єднавчими тенденціями. Постанови сейму, навпаки, спрямовані на утвердження сепаратних провінц. традицій. Останні явно переважають у П. с. В цьому полягає його істотна відмінність від Віслицького (Малопольського) статуту (прийнятий того ж року незадовго до ухвалення П. а), яка пояснюється тим, що П. с. застосовувався лише для Вел. Польщі, тоді як Віслицький вважався заг. правом для власне Польс. королівства (Малої Польщі). П. с. закріплював держ. устрій Польщі 14 ст., феод, відносини, права та обов'язки шляхти, систему польс. судочинства тощо. 2) Пам 'ятка польс. права 15 ст. Другий П. с. прийнятий вальним сеймом у 1496. Значна частина положень статуту стосувалася польс. ополчення (посполитого рушення) шляхти. Таке рушення король міг скликати тільки за згодою вального сейму, видаючи т. з. заклики (польс. wici) — королів, грамоти про скликання ополчення. Тільки за третім «закликом» посполите рушення виступало на війну. Король міг вести війну і без згоди сейму, але тільки за участю коронного, регуляр. війська і за рахунок звичайних держ. коштів (тобто без виділення сеймом дод. «воєнних» субсидій). П. с. 1496 законодавчо оформив остаточне прикріплення польс. селянства до землі. Правом виходу (за згодою феодала) міг скористатися упродовж року тільки один володілець сел. наділу, а з його сім'ї — тільки один син. Містам заборонялося приймати до складу міщан не відпущених паном селян, а міщанам — купувати за межами міста нерухомість, зокрема землю. Це позбавило міщан можливості переходу до шляхет. стану. Шляхта звільнялася від сплати мита за ввезення іноз. товарів, отримала право безмит. торгівлі взагалі, вільної навігації по р. Віслі та Балтійському морі, право пропінації (виготовлення і продажу спирт, напоїв).

Літ.: Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История гос-ва и права Польши. М., 1980.

Б. Й. Тищик.

 

Схожі за змістом слова та фрази