Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Д-дау arrow ДАГЕСТАНСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

ДАГЕСТАНСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Дагестан - у складі РРФСР, у пд.- сх. частині Пн. Кавказу. Утворена 20.І 1921. Поділяється на 39 районів, має 8 міст і 14 селищ міськ. типу.

Природа. На Сх. територія Д. омивається Каспійським м. За характером рельєфу в Д. виділяють пн.- рівнинні та пд.- гірські райони. Пн. Д. зайнятий Прикаспійською низовиною, більша частина якої лежить нижче від р. м. (до-28 м). На Пд. від неї- передгірна смуга, яка переходить у гірські хребти Кавказу (Андійський, Гімринський та ін. ). На крайньому Пд. - хребти й масиви Бокового хр. (Богоський, Нукатль, Самурський) та пн. схили Великого Кавказу з найвищою вершиною Д. - г. Базардюзю, 4466 м. Гори важко доступні, розчленовані глибокими ущелинами (Сулакський каньйон, глиб. до 1800 м). Корисні копалини: нафта, природний газ, кам. вугілля, горючі сланці, торф, залізна, мідна, поліметалеві й рідкісних металів руди; сірка, фосфорити, буд. матеріали; мінеральні джерела та лікувальні грязі. Клімат континентальний, пересічна т-ра січня на рівнині -3°, липня +25°, у високогірних районах відповідно - 11° і +12°. На Приморській рівнині клімат сухих субтропіків. Річна кількість опадів - 300 мм на рівнині та від 550 до 800 мм - в горах. Гол. ріки: Терек, Сулак, Самур - багаті на гідроенергію. Невеликі прісні та солоні озера. Грунти світло-каштанові, лучні, лучно-болотні, значні площі зайняті пісками і солончаками. В передгір'ях - каштанові, бурі, чорноземи. В горах - гірсько-лучні, гірсько-лісові, чорноземні. На рівнині - злаково-полинова рослинність напівпустельного типу, в дельтах річок - заплавні ліси (в дельті Самуру - ліановий ліс). Пн. схили гір зайняті лучно-степовою рослинністю (альпійські й субальпійські луки), у верхів'ях рік Андійського Койсу та Аварського Койсу - сосново-березові ліси. Вершини вкриті вічними снігами й невеликими льодовиками.

Населення. В Д. налічується бл. 30 народів і етногр. груп. Найчисленніші (перепис 1970; тис. чол.): аварці (349,3), росіяни (209,6), даргинці (207,8), кумики (169), лезгини (162,7), лаки (72,2), табасарани (53,2), ногайці (21,7) тати та ін. Пересічна густота нас.- понад 32 чол. на 1 км2 (1979). 39% нас. живе в містах. Найбільші міста: Махачкала, Дербент, Хасав'юрт. Історія. На тер. Д. поселення людини відомі з часів палеоліту. В 2-й пол. 1-го тис. до н. е. тер. Д. входила до складу Албанії Кавказької. В 3 ст. н. е. Пд. Д. захопили Сасаніди, а в 4 ст. прибережну смугу на Пн. від Дербента - гупни. В 7 ст. н. е. рівнинна частина тер. Д. входила в Хозарський каганат. З 2-ї пол. 7 ст. тер. Д. зазнавала нападів арабів, які завоювали його в 1-й пол. 8 ст. У 2-й пол. 11 ст. частину Д. захопили сельджуки. Приблизно з кін. 12 ст. в Д. сформувалися держ. утворення, в т. ч. Аварське ханство. В 20-х рр. 13 ст. Д. зазнав навали монголо-татар. У 14 ст. в Д. вторгалися війська Тохтамиша і Тімура. З 15 ст. Д. став об'єктом боротьби між Туреччиною та Іраном. У кін. 15 ст. відновилися політ. й торг. зв'язки з Руссю, встановлені ще в 10 ст. У 16-18 ст. окремі феод. утворення Д. перебували під протекторатом Рос. д-ви. Приєднання Д. до Росії було юридично оформлено Гюлістанським мирним договором 1813 між Росією та Іраном. Приєднання Д. до Росії мало прогресивне значення. Народи Д. позбавилися загрози нападів з боку Туреччини та Ірану; створилися умови для ліквідації політ. роздробленості; посилились екон. і культурні зв'язки з рос. народом. Колоніальна політика царизму викликала стихійні виступи горців. У 30-х рр. 19 ст. під прапором мюридизму розгорнувся антиколоніальний визвольний рух горців, що його з 1834 очолив Шаміль. У 1860 було створено Дагестанську обл. З 2-ї пол. 19 ст. в Д. почали розвиватися капіталістичні відносини. Під впливом революц. руху в Центр. Росії та на Закавказзі 1904-05 виникли перші с.-д. групи в Петровську-Порті (тепер м. Махачкала), Дербенті й Темір-Хан-Шурі (тепер м. Буйнакськ). У період революції 1905-07 в Д. відбулися страйки залізничників, моряків, текстильників, а також сел. виступи. В липні 1906 в Дешлагарі (тепер с. Сергокала) вибухнуло повстання 83-го Самурського піхотного полку, яке було придушено. Після Лютневої революції 1917 виникли Ради, керівництво в яких захопили меншовики й есери. Після перемоги Великого Жовтня було встановлено 1 (14).ХІІ 1917 Рад. владу в Петровську-Порті й сусідніх аулах. 25.III 1918 контрреволюц. сили захопили Петровськ-Порт. У квітні - травні 1918 Рад. владу в Д. було відновлено. Влітку і восени 1918 на Кавказ вторглися нім., тур., а потім англ. інтервенти. Повстанські загони трудящих Д. разом з частинами Червоної Армії, в лавах якої билися сини рос, укр. та ін. народів, героїчно боролися проти інтервентів і внутр. контрреволюції. В березні 1920 Рад. владу було відновлено на всій тер. Д. 13.ХІ 1920 Надзвичайний з'їзд народів Д. проголосив автономію Д. 20.І 1921 створено Даг. АРСР у складі РРФСР. У роки перших п'ятирічок за допомогою рос. та ін. народів Рад. Союзу сталися докорінні зміни в економіці Д. Здійснено індустріалізацію, колективізацію с. г., культурну революцію. В період Великої Вітчизн. війни народи Д. виявили мужність і героїзм на фронті і в тилу. Воїни-дагестанці були учасниками героїчної оборони Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, Севастополя, Сталінграда, Новоросійська, Керчі та ін. міст; представники народів Д. брали участь у партизан. русі, зокрема на Україні. 47 дагестанців удостоєно звання Героя Рад. Союзу, понад 25 тис. воїнів нагороджено орденами і медалями. В післявоєнні роки трудящі республіки під керівництвом Комуністичної партії беруть активну участь у створенні матеріально-тех. бази комунізму. Д. нагороджено орденами Леніна (1965), Жовтневої Революції (1971), Дружби народів (1972).

Г. Г. Гамзатов.

Народне господарство. За роки Рад. влади провідне місце в структурі нар. г-ва республіки посіла пром-сть, зокрема машинобудування, нафт., газова, хім. і харчова. Обсяг пром. продукції 1976 перевищив в 175 раз обсяг 1913. Створено енерг. базу (Гергебільська, Чиркейська, Чир'юртівська ГЕС, будуються Міатленська та Ірганай-ська). В 1976 вироблено 2,3 млрд. кВт o год електроенергії. Видобування нафти і газу на Пн. Дагестану. Маш.-буд. підприємства виробляють суднові двигуни й суднове обладнання, електротех. устаткування,- прилади, шліфувальні верстати, сепаратори та ін. Харч. пром-сть представлена виноробною, рибоконсервною, фруктоовочеконсервною, кондитерською та ін. галузями, виробн. мінеральної води; легка - текст., зокрема вовняною, трикотажною, шкіряно-взуттєвою. Розвивається хім. пром-сть (виробн. скловолокна, лаків і фарб тощо), пром-сть буд. матеріалів. Д. відомий ху-дож. промислами (виробн. килимів, інкрустація на дереві, худож. обробка металу, гончарні вироби). Гол. пром. центри: Махачкала, Дербент, Ізбербаш, Хасав'юрт, Кізляр, Кізіл'юрт, Буйнакськ. У 1977 в Д. було 306 колгоспів та 240 радгоспів. С. г. спеціалізується на розведенні напівтонкорунних овець дагестанської породи (у 1977- 3304 тис. овець і кіз). Розводять також велику рогату худобу, свиней, птицю. В структурі с.-г. угідь переважають пасовища. Посівна пл. 1977 становила 414 тис. га. Вирощують зернові (пшениця, рис), кормові й тех. культури, картоплю та овочі. Виноградарство та садівництво. Д.- район курортного г-ва й туризму (осн. курорт - Талгі). Залізнична і автомоб. магістралі Москва - Баку. Розвинутий авіац., трубопровідний і мор. транспорт.

К.П. Сергєєва.

Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції письменних у Д. було не більш як 3%. За роки Рад. влади відбулася культур. революція. Навчання проводиться аварською, даргинською, кумицькою, лезгинською, лакською, табасаранською, азерб., ногайською та рос. мовами. В 1977/78 навч. р. у загальноосв. школах усіх видів налічувалося 442,2 тис. учнів, у 28 серед. спец. навч. закладах - 26,6 тис, у 11 профес-тех. уч-щах -5,3 тис., у 5 вузах - 24,1 тис. студентів. Найбільші вузи: Дагестанський університет імені В. І. Леніна, політех. і мед. ін-ти. В республіці - Дагестанський філіал АН СРСР, н.-д. ін-ти с. г., харч. пром-сті, Дагестанське відділення н.-д. ін-ту рибного г-ва тощо, в яких налічується 1329 наук. працівників.

У Д. 1603 масові б-ки, 1179 клубних закладів, 1067 кіноустановок, 7 театрів, 8 музеїв (краєзнавчий та образотворчих мистецтв у Махачкалі, будинок-музей С. Стальського в с. Ашага-Стал). У 1977 в Д. видано 326 книг і брошур тиражем 1695,2 тис. прим., виходило 14 періодичних видань (без газет) річним тиражем 1393 тис. прим., 61 газета разовим тиражем 435 тис. прим., у т. ч. "Комуніст" лезгинською мовою, "Баараб байрах" ("Червоний прапор") аварською мовою, "Ленін йолу" ("Ленінський шлях") кумицькою мовою, "Леніна байрах" ("Ленінський прапор") даргинською мовою, "Дагестанская правда" й "Комсомолец Дагеста-на", журнали місцевими мовами. Респ. радіомовлення й телебачення лезгинською, аварською, даргинською, кумицькою, лакською та рос. мовами. Телецентр у Махачкалі.

Дагестанська л-ра - багатонац. л-ра народів, які населяють Даг. АРСР. Розвивається аварською, кумицькою, даргинською, лакською, лезгинською, табасаранською, ногайською, татською мовами. Виникла на фольклорній основі. Дореволюц. л-ра представлена іменами поетів - кумицького Ірчі Казаха, лезгинського Єтіма Еміна, даргинського Омарла Батирая, аварського Махмуда з Кохаб-Росо. Нац. л-ри в Дагестані розквітли після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції. Виникли нові жанри - роман, повість, драма. В 30-і рр. утвердився соціалістичний реалізм. Значний вклад у його розвиток внесли поети - лезгинський С. Стальський, аварський Г. Цадаса, кумицький А. Магомедов, лакські А. Гафуров, Е. Капієв та ін. Серед сучас. поетів - аварські Р. Гамзатов, Ф. Алієва, кумицькі А. Аджієв, А. В. Сулейманов, лакський Ю. Хаппа-лаєв, татський письменник X. Авшалумов та ін. У Дагестані видано переклади творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, О. Корнійчука, О. Гончара та ін. В перекладі укр. мовою вийшли твори С. Стальського, Г. Цадаси, Р. Гамзатова та ін. Спілка письменників з 1934. На тер. Д. збереглися старод. архіт. пам'ятки - стіни й фортеці Дер-бентської оборонної системи (6 ст.), комплекс Джумамечеті (8-14 ст.), лазні (17-18 ст.), ханський мавзолей (1787-88) у Дербенті. За середньовіччя в Д. виникли своєрідні поселення - аули з терасоподібною забудовою (Кубані, Чох, Тидиб та ін.). Нар. житло дагестанців - прямокутне в плані, з кам'яними стінами, плескатим дахом, дерев'яним перекриттям, часто декороване різьбленням на камені й дереві. В 19 ст. позначився вплив рос. архітектури: створювалися будівлі в стилі класицизму (гауптвахта в Дербенті), фортеці (в с. Ахти, фортеця Бурная), будувалися міста (Петровськ-Порт, тепер Махачкала). За рад. часу виросли нові пром. міста (Каспійськ, Ізбербаш) і робітничі с-ща (Ачису, Судак та ін.)- Серед кращих споруд - Дагестанський ун-т і мед. ін-т, Будинок Уряду (всі - арх. А. Алхазов), готель "Дагестан" (арх. Г. Грімм), драм, театр (арх. Г. Мовчан та ін.), усі - в Махачкалі.

На території Даг. АРСР збереглися кераміка періоду енеоліту, наскельні зображення часів бронзи; статуетки. До 6-10 ст. належать кам'яні зображення левів, барсів, ювелірні вироби. З 11 ст. в аулі Кубані почали виготовляти бронзові посудини, прикрашені гравірованими сюжетними сценками. Пізніше, з посиленням впливу ісламу, в декорі металевих і керамічних посудин почав переважати геом. і рослинний орнамент. За рад. часів розвиваються всі традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва. Широко розвинуте килимарство. Серед відомих майстрів нар. мистецтва: А. М. Абдурахманов, І. А. Абдулаєв, Г. М. Магомедов. Виникли станковий лсивопис (М. А. Джемал, X. М. Курбанов), скульптура (X. Н. Аскар-Сариджа, А. М. Ягудаєв), графіка (С. М. Салаватов, К. А. Мурзабеков). У 1959 в Даг. АРСР відкрито Худож.-промислове уч-ще ім. М. Джемала. Музика Д. характеризується багатством тем і жанрів, ладово-інтонаційних зворотів і ритміки. В муз.-поетичній творчості народів Д. поширений героїчний епос, обрядові, побутові, трудові, любовно-ліричні та ін. жанри. Танц. музика відзначається мелодійною яскравістю, ритмічною гостротою, різноманітністю форм (лезгинка, танці різних народностей). Муз. інструменти: духові - зурна, ду-дук, балабан, кшул; струнно-щипкові - агач-кумуз, тамур; смичкові - кеманча, чагана; однорядна гармоніка; ударні- гавал та ін. За Рад. влади розвивається профес. муз. мистецтво. Серед композиторів- Г. Гасанов (перша даг. опера "Хочбар", 1937), С. Ага-бабов, Н. Дагіров, С. Керімов, М. Кажлаєв, III. Чалаєв; виконавців: співачки - нар. арт. Даг. АРСР П. Нуцалова, А. Ібрагімова, нар. арт. РРФСР Р. Гаджієва; інструменталістів - засл. арт. РРФСР У. Абубакаров, засл. арт. Даг. АРСР К. Магомедов. Муз. колективи та організації: симф. оркестр (засн. 1932), оркестр нар. інструментів (засн. 1937), ансамбль пісні й танцю народів Д. (засн. 1935; гастролював на Україні, востаннє 1975), філармонія. Театр Д. бере початок у численних старод. обрядах, іграх і нар. святах народів Д. Здавна відоме мист. "пехлеванів" (акробатів, канатохідців, жонглерів, "домбаїв" - нар. коміків). У 1908-16 виникли аматорські театр, гуртки в аулах. Перша нац. п'єса - "Лудильники" Г. Саїдова. В 1918-20 драм, гуртки ставили п'єси 3. Батирмурзає-ва. Профес. театр Д. створено після встановлення Рад. влади. В 1930 в Махачкалі засн. Кумицький муз.-драм. театр ім. А. Салава-това, 1935 в Кумуху - Лакський драм. театр ім. Е. Капієва, в Дер-бенті - Лезгинський драм. театр ім. С. Стальського, в Буйнакську - Аварський муз.-драм. театр ім. Г. Цадаси. В республіці працюють також: Рос. Драм. театр ім. М. Горького (засн. 1924), Театр ляльок (засн. 1943), обидва- в Махачкалі, та ін. Драматурги - А. Салаватов, Р. Фатуєв, М. Алієв, Г. Рустамов, А. Аджаматов, А. Курбанов, Р. Гамзатов, M. Сулі-манов та ін. Серед театр. діячів - нар. арт. СРСР Б. Мурадова, нар. арт. РРФСР X. Магомедова, 3. Набієва, А. Курумов, М. Кухма-зов, нар. арт. Даг. АРСР ПІ. А6дуллаєв, М. Абдулхаліков, Т. Гаджієв, ПІ. Кухмазова, А. Магаєв та ін. В Д. здавна розвинуте циркове мист. Відома група акробатів і канатохідців "Цовкра" під керівництвом нар. арт. РРФСР Т. Абакарова і Я. Гаджикурбанова (1936 закінчили Київ. циркову майстерню). Г. Г. Хапмурзаєв (література).

Літ.: Ленін В. 1. Товаришам комуністам Азербайджану, Грузії, Вірменії, Дагестану, Горської Республіки. Повне зібрання творів, т. 43; История Дагестана, т. -і. M., 1967 - 69; Гаджиев В. Г. Роль России в истории Дагестана. М., 1965; Даниялов А. Д. Строительство социализма в Дагестане. 1921 - 1940 гг. М., 1975; Советский Союз. Европейский Юго-Восток. М., 1968; Советскому Дагестану 50 лет. Махачкала, 1971; Сергеева К. П. Население Дагестана. Махачкала, 1973; Эффективность сельскохозяйственного производства. Махачкала, 1974; История дагестанской советской литературы, т. 1-2. Махачкала, 1967; Вопросы дагестанской литературы, ч. 1-2. Махачкала, 1969 - 73; Искусство Дагестана. Махачкала, 1965; Якубов М. А. Очерки истории дагестанской советской музыки, т. 1. Махачкала, 1974.

Дагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республіка

Дагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республіка

Дагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республікаДагестанська автономна радянська соціалістична республіка

 

Схожі за змістом слова та фрази