Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУАРЕС
   

СУАРЕС

Франсіско (5.1 1548, м. Гра-нада, Іспанія — 25.IX 1617, м. Лісабон, Португалія) — ісп. теолог і правознавець. У 1561—64 вивчав канонічне право в ун-ті м. Саламанки. Протягом 1570—80 викладав філософію у

Суарес Франсіско - leksika.com.ua

цьому ж ун-ті, а також в ун-ті м. Сеговії, теологію — в ун-тах міст Вальядоліда та Авіли. З 1580 С. викладав теологію у Рим. колегії Ватикану, а з 1585, повернувшись до Іспанії, він працював (до 1593) професором теології в ун-тах міст Алькали та Саламанки (1593— 96). У 1596 після завоювання Португалії іспанцями за дорученням короля С. створив кафедру теології в ун-ті м. Коїмбри, яку очолював до 1617 (з перервою у 1603— 06, коли перебував у Римі).

С. зробив поміт. внесок у розвиток доктрини міжнар. права класич. періоду; він належить до видатних попередників Г. Греція. Питання міжнар. права висвітлені С. у трактаті «De legibus, de Deo legislatore» («Про закони, про Бога — законодавця», 1612), предметом якого є аналіз jus naturale (лат. — природного права) та jus gentium (лат. — права народів). С. — перший, хто ясно зрозумів двозначність терміна jus gentium. В одному значенні це право, якого всі народи і нації (лат. populi et gentes) повинні дотримуватися у своїх взаєминах (лат. inter s e — між собою), в другому — це право, якого держ. спільнота або королівство (лат. civitas vel regnum) дотримується у себе (лат. intra se — в середині) і яке для однаковості та зручності теж називається jus gentium. У другому значенні воно є цив. правом, яке кожна нація встановлює для себе. Отже, для С. jus gentium у міжнар. розумінні означало відмінність від цив. права. Вчений пояснює зв'язки між націями передусім існуванням природ, права священного походження. Воно тільки доповнюється jus gentium, що його вчений розглядає як «людське» і як «посередницьке» між «природним правом» та «цивільним правом». Згідно з С, jus gentium у його міжнар. аспектах становить невелику кількість норм. Але саме виявлений С. зв'язок jus gentium з природ, правом є принципово новим баченням відносин між д-вами. Доповнення природ, розуму як джерела природ, права людським jus gentium було для нього практ. необхідністю. С. також досліджував поняття справедливої війни, значення арбітраж, влади у канонічних і світських д-вах тощо.

Автор праць: «Метафізичні дослідження» (1597), «Про доброчесність і стан сумніву» (1608—09), «Захист католицької віри проти англіканського відхилення» (1613), «Суть теології» (1606—20), «Про душу» (опубл. 1621), «Про благодать» (т. 1,3 опубл. 1619; т. 2 опубл. 1651) та ін.

Тв.: Opera omnia, v. 1-28. Paris, 1856-78.

Літ.: Nussbaum A. A Concise History of the Law of Nations. N.Y., 1947; Svarlein Q. An Introduction to the Law of Nations. NY—Toronto—London, 1955.

В. H. Денисов.

 

Схожі за змістом слова та фрази