Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОРГАН ДЕРЖАВИ
   

ОРГАН ДЕРЖАВИ

державний орган (грец.— інструмент, знаряддя) — структурно організований елемент держ. механізму, наділений влад, повноваженнями та необхід. матеріальними засобами для здійснення завдань, пов'язаних з реалізацією тієї або ін. функції д-ви. Система цих органів утворює апарат д-ви (державний апарат). Розрізняють такі види О. д.: 1) за місцем у системі держ. апарату: а) первинні — утворюються шляхом прямого волевиявлення всього (або певної частини) населення і уособлюють суверенітет д-ви; б) вторинні — всі ін. органи, які утворюються первинними, походять від них, підзвітні їм; 2) за місцем або напрямом держ. діяльності: а) органи законодавчої влади; б) глава держави; в) органи виконавчої влади; г) органи судової влади; д) контрольно-наглядові органи; 3) за способом утворення: а) виборні; б) призначувальні; в) ті, що успадковуються; 4) за часом функціонування: а) постійні;

б) тимчасові; 5) за складом: а) одноособові; б) колегіальні; 6) за територією, на яку поширюються їхні повноваження: а) загальні (центральні); б) місцеві (локальні). До О. д. включають і органи місц. самоврядування, які на локал. рівні виконують, у т. ч. юридичними засобами, низку владних, держ. функцій, хоча формально вони і не вважаються офіційними О. д.

Різні гілки влади в більшості країн світу представляють такі О. д.: а) законодавчу владу — парламент; б) владу глави держави — президент, монарх; в) виконавчу владу — уряд, міністерства, ін. відомства та їхні місц. органи; г) судову владу — суди та ін.; д) контр.-наглядову владу — прокуратура, омбудсмен та ін.

Літ.: Петришин А. В. Гос. служба. X., 1998; Рабинович П. М. Основи заг. теорії права і д-ви. К., 2001.

П. М. Рабінович.

 

Схожі за змістом слова та фрази