Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
   

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

- комерційна або інша не заборонена законом діяльність, яка здійснюється суб'єктами цив. права на підставі договору. За договором про С. д. сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без утворення юрид. особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ст. 1130 ЦивК України). Інститут С. д. відомий цив. праву з давніх часів. У римському праві була створена одна з форм С. д. — т. з. товариство (societas), що набуло дальшого поширення в європ. зак-ві внаслідок рецепції римських положень. Таким чином була створена основа для розвитку різних орг.-прав, форм С. д. Юридична сутність товариства за рим. правом полягає у тому, що особи, які об'єднуються з однією спільною метою, юридично не зникають в утвореному ними союзі. Тобто суб'єктом цив. обігу залишаються особи, які утворили т-во, а не саме т-во. Приватно-прав. відносини в цій сфері поширюються на різні види С. д. — творчу, наукову, благодійницьку тощо, оскільки визначення договору про С. д. вказує на будь-яку мету, яка не суперечить законові. Чинний ЦивК України не передбачає обмежень щодо суб'єктив. складу учасників С. д. Заг. ознаками договору про С. д. є: обов'язок сторін спільно діяти без утворення особи юридичної; мета діяльності, що об'єднує учасників, може бути будь-якою, але не повинна суперечити законові. Існують такі орг.-правові форми С. д.:

1. С. д. без поєднання вкладів учасників. Договір про таку діяльність характеризується наявністю спільної мети і відсутністю вкладів учасників.

2. С. д. з поєднанням вкладів учасників. Вказані відносини оформляються за допомогою договору простого т-ва. Гол. і обов'язковим елементом такого договору вважається об'єднання вкладів його учасників.

3. С. д. з утворенням юридичної особи. Чим триваліша мета С. д., тим доцільнішим є надання такому союзові характеру нового юрид. центру. Учасники укладають засновницький договір, який не тільки регулює С. д., а й визначає прав, статус утвореної ними з цією метою юрид. особи. Даний договір, на відміну від договору простого т-ва, спрямований на утворення юрид. особи і зберігає силу доти, доки існує юрид. особа, а не самі засновники. Вказані види зобов'язань щодо С. д., незважаючи на істотні відмінності, мають спільні риси. Всі вони виникають на підставі багатосторонніх консенсуальних угод орг. характеру. Зміст взаємовідносин сторін у таких угодах має особливий довірчий, фідуціарний (від лат. fiducia — впевненість, надійність; акт, що грунтується на довірі) характер. Договір про С. д. укладається у письм. формі. Характерною ознакою зобов'язань щодо С. д. слід вважати мету, яка об'єднує учасників, вимагає від них спільних, узгоджених дій. Координація С. д. учасників або ведення їхніх спільних справ, прав, статус майна, виділеного для С. д., покриття витрат і збитків, участь у результатах С. д. та ін. умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окр. види С. д. (ст. 1131 ЦивК).

Літ.: Покровский И. Осн. проблемы гражд. права. М., 1998;; Рим. частное право. М., 1998; Жилинский А., Рерихт Р. Введение в нем. право. М., 2001.

І. Ф. Севрюкова.

 

Схожі за змістом слова та фрази