Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow водол-волод arrow ВОЛОГОЄМНІСТЬ
   

ВОЛОГОЄМНІСТЬ

- здатність гірських порід, грунту тощо поглинати й утримувати певну кількість води. В. гірських порід характеризується коефіцієнтом вологоємності - відношенням ваги або об'єму води, що утримується породою, до ваги або об'єму абсолютно сухої породи. За ступенем вологоємності гірські породи поділяють на вологоємні (торф, мул, глина, суглинок), слабовологоємні (крейда, мергель, глинистий пісок, лесові породи) та невологоємні (монолітні породи - граніт, базальт тощо, грубоуламкові породи - грубозернистий пісок, гравій, галечник). Ступінь В. може значно змінювати фіз. властивості порід (напр., глина залежно від вологості може перебувати в твердому, пластичному або текучому стані). В. грунту визначають у процентах до маси сухого грунту або до його об'єму, а також у міліметрах водного шару. Вивчення В. має велике значення в інженерній геології та грунтознавстві.

Т. С. Ніколаєнко.