Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Є arrow ЄВРАЗІЙСЬКА ПАТЕНТНА КОНВЕНЦІЯ
   

ЄВРАЗІЙСЬКА ПАТЕНТНА КОНВЕНЦІЯ

1994 — міжнар. договір з питань охорони пром. власності. Підписана 9.IX 1994 в Москві главами урядів держав — членів СНД (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан), а також України. Набула чинності 1995. Конвенція складається з преамбули, 9 частин і 28 статей. У преамбулі зазначено, що осн. метою Є. п. к. 1994 є «прагнення зміцнити співробітництво у сфері захисту винаходів» та створити міждерж. систему отримання такого захисту на основі єдиного патенту, чинного на тер. держав, що є сторонами конвенції. Док-том передбачено заснування Євразійської патентної системи (ЄПС). При цьому її сторони зберігають повний суверенітет щодо розвитку нац. систем захисту винаходів. Для виконання адм. завдань, пов'язаних з функціонуванням ЄПС та видачею євразійських патентів, ств. Євразійську патентну організацію (ЄПО). Це — міжурядова організація, має статус юрид. особи та володіє відповідною правоздатністю згідно з чинним зак-вом сторін. Органами ЄПО є Адміністративна рада (АР) та Євразійське патентне відомство (ЄПВ), яке водночас виконує функції секретаріату організації. Вища посад, особа ЄПО — президент; він очолює також ЄПВ. Видається бюлетень ЄПВ. Офіц. мова ЄПО — російська. Діяльність АР регламентується ст. З Є. п. к. 1994. Кожна сторона має у раді один голос, а кворум становлять дві третини від заг. кількості сторін. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів повноважних представників, які беруть участь у голосуванні, за винятком спеціально передбачених у конвенції випадків, коли вимагається консенсус або більшість у дві третини. Засідання АР відбуваються щороку. До компетенції АР, зокрема, належать: призначення президента ЄПВ, ухвалення річного бюджету, розгляд річного звіту організації.

ЄПВ видає євразійський патент (ЄП) на винахід, який: а) є новим, б) має винахідницький рівень та в) промислово застосовний. Право на отримання ЄП належить винахіднику або його правонаступнику. Власник патента має виключне право використовувати, дозволяти чи забороняти іншим користуватися запатентованим винаходом, передавати своє право та видавати на нього ліцензії. Термін дії ЄП — 20 років. Порядок видачі примус, ліцензії на використання ЄП третіми особами, що здійснюється згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності 1883, а також оскарження рішення про видачу врегульовано ст. 12 Є. п. к. 1994. Відповідно до ст. 13 встановлюється режим чинності ЄП у д-вах, що є сторонами конвенції, а також порядок здійснення патентних прав. У док-ті міститься перелік обов'язкових реквізитів патентної інструкції: визначення умов патен-тоздатності винаходу, тлумачення формули винаходу та ін. Конвенція містить норми щодо незалежності нац. патентних систем, порядку перегляду Є. п. к. 1994, а також механізму врегулювання спорів з питань тлумачення чи застосування положень док-та. У Заключних положеннях Конвенції зазначено, що членство в ній є відкритим для будь-якої держави — члена ООН, яка є стороною Паризької конвенції 1883 та Вашингтонського договору про патентне співробітництво 1970.

Штаб-квартира ЄПО — ум. Москві (Росія).

А. Я. Мельник.

 

Схожі за змістом слова та фрази