Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ров-розп arrow РОЗВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
   

РОЗВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

— 1) Наука (розділ зоотехнії) про принципи і методи якісного поліпшення с.-г. тварин, удосконалення існуючих та створення нових порід і високопродуктивних користувальних стад. 2) Галузь практичної зоотех. роботи щодо цілеспрямованого розмноження і вирощування с.-г. тварин. Наука про Р. с. т. вивчає біол. і господарсько-корисні ознаки с.-г. тварин (продуктивність, конституцію, екстер'єр, інтер'єр), їх індивідуальний розвиток, спадковість, мінливість, способи оцінки тварин за родоводом та якістю потомства, добір штучний, підбір, методи розведення, зміни ознак у процесі одомашнення тварин тощо. Розробляє теорію й практичні заходи племінної роботи щодо всіх видів с.-г. тварин і напрямів продуктивності сільськогосподарських тварин, яку оцінюють за кількістю, якістю і собівартістю одержуваної продукції. Під впливом добору і підбору, умов вирощування та використання відбувається еволюція с.-г. тварин, зменшується їхня схожість з дикими предками, а більше розвиваються господарсько-корисні властивості. Важливою умовою одержання у наступних поколінь тварин вищих якостей, ніж у попередніх поколінь, є цілеспрямованість плем. роботи. В удосконаленні стад і порід тварин велике значення мають племінні книги. Мету розведення, виражену в певних, заздалегідь намічених вимогах до породи, стада або групи тварин, наз. стандартом, або заводським типом, порівняно з яким і оцінюють окремі ознаки тварин (див. Бонітування тварин). Виходячи з поставлених завдань, проводять підбір пар для парування чи штучного осіменіння. Щоб закріпити й посилити в потомстві бажані ознаки, підбирають для парування подібних тварин, а для одержання у потомстві нових якостей підбирають особин, що мають певні відмінності. Вибір відповідних режимів вирощування й використання тварин дає можливість уточнити добір і краще розвинути ті якості, заради яких застосовується той чи ін. підбір. У зоотех. практиці користуються переважно такими методами Р. с. т.: чистопородне розведення (осн. метод), схрещування (вбирне, ввідне, відтворювальне перемінне, промислове та ін.) і гібридизація. Внаслідок застосування методів розведення і спеціалізації тварин за певними напрямами продуктивності удосконалюються існуючі та створено багато нових порід тварин, цінні якості яких поліпшуються методом розведення по лініях і родинах (див. Племінне тваринництво, Племінний завод). При розведенні по лініях у плем. г-вах застосовують споріднене парування (див. Інбридинг). У розв'язанні теоретич. і практич. проблем Р. с. т. велике значення мають генетичні методи керування спадковістю тварин для одержання потрібних людині форм. Вони використовуються для нагромадження фено- і генотипних корисних властивостей, у т. ч. і тих мутацій, які дають нові корисні ознаки. У Р. с. т. широко використовують генетико-матем. методи. Великого значення набуло виявлення та використання гетерозису як при схрещуванні, так і при застосуванні кросів (між-лінійне парування в межах породи) при чистопородному розведенні. Для контролю за походженням тварин все ширше застосовують методи імуногенетики.

Літ.: Кравченко Н. А. Разведение сельскохозяйственных животных. М.. 1973: Тваринництво. К., 1982.

М. А. Кравченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази