Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КОЛІЗІЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ
   

КОЛІЗІЯ НОРМАТИВНИХ АКТІВ

(лат. соllisio — зіткнення) — суперечність між правовими приписами відповідних актів, що виявляється у відмінностях у процесі регулювання аналогічних сусп. відносин. Сутність даного правового явища полягає у тому, що: К. н. а. — це суперечності, які виникають лише між правовими актами; колізія виникає за наявності двох і більше правових актів, які регулюють аналогічні відносини; регулюючи одні и ті ж факт, відносини, правові акти пропонують різні змістом і формою шляхи регулювання; суперечності можуть бути врегульовані правовими засобами.

Найбільш заг. підставами виникнення К. н. а. є об'єктивні та суб'єктивні чинники. До об'єктивних відносять ті, що не залежать від волі законодавця та ін. суб'єктів права. Це чинники, пов'язані: а) з динамікою правовідносин у часі, що має вияв у конфлікті старих правових норм, які не були офіційно змінені чи скасовані, з новими або в зміні характеру самих відносин; б) з поширенням відносин у просторі, основою яких є принцип території (у цьому випадку слід розрізняти два глобальні рівні, на яких виникають колізії: національний, або внутрішній, та міжнародний); в) з необхідністю диференційованого регулювання відносин, що передбачає наявність їх специф. різновидів. За об'єктивний чинник можна вважати множинність органів правотворчості, які приймають норми, що певною мірою регулюють сусп. відносини. Серед суб'єктивних чинників (тобто тих, які мають безпосеред. зв'язок з волею законодавця) виділяють: відсутність чіткого розмежування законод. компетенції між органами правотворчості, внаслідок чого перетинаються предмети відання; відсутність повної інформації щодо правового регулювання певного питання; брак досвіду правотворення; непослідовна систематизація нормат. актів. Глибшому розумінню змісту К. н. а. сприяє класифікація колізій правових актів. За характером колізії нормат. актів поділяють на темпоральні (колізії у часі), просторові (колізії у просторі), ієрархічні (субординаційні колізії), змістові колізії. Залежно від юрид. сили актів, між якими виникає колізія, розрізняють колізії між нормами по горизонталі та колізії між нормами по вертикалі. За основу такого критерію класифікації взято різну юрид. силу конфліктуючих актів. Зіткнення правових актів по вертикалі означає, що фактично відносини врегульовано приписами, один з яких своєю правовою силою перевершує інший. Колізія правових актів по горизонталі має місце тоді, коли сусп. відносини регламентуються актами, що мають рівну юрид. силу. Залежно від обсягу регулювання правових приписів, що суперечать один одному, виділяють колізії між загальними та спец, нормами, обсяги яких перетинаються. При зіткненні загальних або спец, актів відбувається збіг обсягів і сфер регулювання, які співвідносяться як ціле та частина. За галузевою належністю колізії поділяються на міжгалузеві, тобто правові конфлікти, які виникають між актами різних галузей права, та внутрішньогалузеві, тобто зіткнення актів у межах однієї галузі права.

За мірою зіткнення нормат. актів розрізняють колізії у вигляді суперечностей, що виникають внаслідок зіткнення актів, котрі взаємовиклю-чають один одного, та колізії у формі відмінностей, що полягають у неузгодженості правових актів, які містять однотипні приписи. Цей критерій має дуже важливе значення для розуміння сутності колізії правових документів, оскільки ці аспекти є двома сторонами одного й того ж явища. У правозастосовній практиці усунення К. н. а. здійснюється здебільшого двома шляхами: правотворчим (прийняття нового акта, скасування старого акта, внесення змін до чинного акта); прийняттям колізійних норм, які є засобом усунення колізій у зак-ві.

В. Є. Щебельський.

 

Схожі за змістом слова та фрази