Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прол-проті arrow ПРОПАГАНДА
   

ПРОПАГАНДА

(від лат. propaganda — те, що підлягає розповсюдженню) — особливий вид соціальної діяльності, осн. функцією якого є поширення політ., філософських, наук., художніх та ін. ідей і поглядів з метою укорінення їх у сусп. свідомість і активізації відповідної їм масової практичної діяльності. Як процес, П. складається з таких взаємодіючих елементів: суб'єкт (соціальна група, інтереси якої відображає П.), зміст, форми і методи, засоби і канали П. {засоби масової інформації і пропаганди, система партійної освіти, лекційна П. тощо), об'єкт (аудиторія чи соціальні спільності, яким адресована П.). Вирішальними для розуміння процесу П. є соціальні інтереси її суб'єкта, співвідношення їх з інтересами суспільства в цілому й окремих груп, до яких звернуто П. Це визначає зміст П., справляє істотний вплив на вибір її форм, методів і засобів. П. належить до явищ надбудовного порядку (див. Базис і надбудова). Як і вся ідеологічна надбудова, вона підпорядковується матеріальним екон. відносинам. У вужчому розумінні П. означає один з її видів — політ. або ідеологічну П. Ядром П. є певна класова ідеологія. Залежно від її характеру сучас. П. поділяється на діаметрально протилежні бурж. і комуністичну П. Бурж. П. використовується пануючим класом, щоб видати свій груповий інтерес за загальний, для маніпулювання свідомістю мас. Вона намагається відвернути трудящих країн капіталу від боротьби за свої інтереси і права, від соціалізму. Бурж. антикомуністична П. веде шалений наступ на соціалістичні країни, прагне з допомогою найвитонченіших методів і сучас. тех. засобів очорнити соціалізм, реабілітувати імперіалізм. Бурж. П. протистоїть комуністична П., підвалини якої заклали К. Маркс і Ф. Енгельс. Дальшого розвитку теорія комуністичної П. набула в працях В. І. Леніна. Найповніше її викладено в його працях "Що таке „друзі народу" і як вони воюють проти соціал-демократів?", "Наша програма". "Що робити?", "Про ставлення робітничої партії до релігії", "Дитяча хвороба „лівизни в комунізмі" та ін. КПРС будує свою пропагандистську діяльність на основі марксистсько-ленінського вчення. В рішеннях з'їздів партії і пленумів ЦК КПРС узагальнено великий досвід П., визначено її стратегічний напрям, розкрито її особливості на різних істор. етапах. Важливим політ. і теор. документом є постанова ЦК КПРС від 26.IV 1979 "Про поліпшення ідеологічної, політико-виховної роботи", в якій сформульовано завдання П. на сучас. етапі комуністичного будівництва. Комуністична П.— вид духовної діяльності, в ході якої здійснюється розповсюдження, впровадження і засвоєння наук. знань. її характер визначається природою та інтересами робітн. класу, які стали інтересами всього рад. суспільства й відображені в марксистсько-ленінській ідеології й політиці партії. Одним з осн. завдань комуністич. П. є формування у трудящих марксистсько-ленінського світогляду. Вона несе в маси теорію марксизму-ленінізму, озброює їх знанням об'єктивних законів розвитку природи і суспільства, глибоким розумінням осн. цілей і напрямів внутр. і зовн. політики КПРС і Рад. д-ви й на цій основі формує тверді комуністичні переконання, підвищує творчу активність мас. Осн. принципами комуністичної П., як складової частини ідеологічної роботи КПРС, є: партійність, науковість, єдність теорії і практики, зв'язок з життям, систематичність, послідовність і безперервність, оперативність, наступальність, аргументованість і дохідливість, диференційований підхід до мас. Провідні функції комуністичної П.— освітня, виховна, організаторська. В них акумулюються принципово важливі риси П.: п соціальна сутність, сусп. призначення, об'єктивна спрямованість. У функціях П. відображається зв'язок її з суспільством, його потребами, інтересами і цілями. Вони виступають ланкою, яка поєднує теорію з практикою, специфічним засобом матеріалізації ідей і поглядів. Відмітною рисою комуністичної П. розвинутого соціалізму є глибоко демократичні принципи її організації й функціонування. Кожний соціальний інститут політ. системи суспільства (партія, д-ва, профспілки, комсомол тощо) і його осн. ланки мають свої засоби і канали П., через які здійснюють виховний вплив та інформування мас, а маси (члени орг-цій), у свою чергу, впливають на їхню роботу. Ідейне й орг. керівництво всією системою П. здійснює партія. Ідейно-теор. діяльність КПРС, її ЦК, інститутів і установ, якими керує партія, по розвитку марксистсько-ленінської науки й комуністичної ідеології в цілому, наук. узагальненню досвіду соціалістичного і комуністичного будівництва, визначенню поточних завдань внутр. і зовн. політики виступає основою і змістом П. В сучас. умовах разом із зростанням соціальної ролі П. ускладнюється й процес керівництва нею, який є частиною заг. проблеми наук. управління суспільством. Наук. керівництво П. потребує комплексного підходу до неї, що враховує багатоплановість її внутр. структури, зв'язків і відносин з ін. ланками ідеологічної роботи. В заг. вигляді він здійснюється по двох напрямах: а) вироблення на кожному етапі діяльності стратегічних цілей пропагандист, діяльності у внутріполіт. і зовнішньополіт. аспектах; б) створення відповідної системи ідейно-виховної роботи, спроможної реалізувати поставлені цілі. Перше виходить з осн. програмних настанов партії, друге зводиться до матеріального та орг. забезпечення їх. В умовах розвинутого соціалізму для комуністичної П. складаються надзвичайно сприятливі умови. Величезні успіхи реального соціалізму в матеріальному виробництві, у розвитку всіх сторін суспільних відносин, духовного життя самої людини демонструють правильність марксистсько-ленінської теорії, надають П. велику силу впливу на свідомість людей. В ідеологічній роботі КПРС, як процесі поширення ідей наукового комунізму в масах, виділяють два осн. види діяльності: П. і агітація, їх специфіка полягає насамперед у змісті, цілях і характері. Якщо основу П. становлять теорія марксизму-ленінізму й політ. стратегія партії, то осн. зміст агітації — поточна політика, соціально-екон. проблеми, події й факти місц. життя. П. допомагає з'ясувати заг., перспективні цілі комуністичного будівництва, охопити розвиток суспільства в цілому. Агітація забезпечує розв'язання найближчих тактичних завдань партії й народу. Комуністична П. не може успішно функціонувати і розвиватися без постійно організованого зворотного зв'язку, тобто вивчення духовних потреб, інтересів, громадської думки, настроїв мас та змін цих факторів під впливом об'єктивних умов і дійової П. Зворотний зв'язок у системі комуністичної П. виконує важливу роль у процесі дальшого підвищення участі трудящих в управлінні соціалістичним суспільством. Вона покликана озброювати комуністів, трудящих знанням внутр. і зовн. політики КПРС, допомагати розбиратися в сьогоденні й бачити майбутнє, свідомою творчою працею наближати його, виховувати у мас непримиренність до бурж. ідеології, прагнення жити, працювати і боротися по-ленінському, по-комуністичному. Ступінь реалізації цієї мети виступає спільним критерієм ефективності комуністичної П., а її заг. показником є рівень свідомості мас. Відзначивши важливість парт. П. для роз'яснення політики партії, для боротьби проти пропагандист. засобів класового ворога, XXVI з'їзд КПРС підкреслив, що П. не повинна обходити гострі теми, боятися підіймати т. з. гострі питання, оскільки партія готова відповісти на будь-які питання, що виникають у радянських людей.

Літ.: Ленин В. И. О пропаганде и агитации. М., 1978; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К. 1981; Матеріали XXVI з'їзду Компартії України. К., 1981; Научные основы коммунистической пропаганды. М., 1975; Основы коммунистической пропаганды. М., 1978.

В. А. Балашова.

 

Схожі за змістом слова та фрази