Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАРОДЕРСТВО
   

МАРОДЕРСТВО

(від франц. - грабіжник) — при ховане або відкрите викрадання на полі бою речей у вбитих і поранених, здійснене військовослужбовцями, що належать до особового складу власних ЗС д-ви або союзних військ, або до армії противника, або цив. особами. М. вважається і викрадання речей у поранених під час евакуації їх до тилових районів. Історично М. — атрибут більшості агресивних воєнних дій у різні епохи. Його глибинним витоком є стійка матеріально-фін. мотивація виконавців наказів, зорієнтованих на захоплення території, матеріальних цінностей, ліквідацію живої сили країни-противника. Стабільне вдосконалення процесу пром. в-ва, якісне поліпшення його фін. забезпечення у різних регіонах світу, що супроводжуються підвищенням рівня життя населення, формування у 19 ст. ідеол. передумов несприйняття супротивної сторони, а також намірів її силового вилучення з макросистеми соціально-політ. відносин призвели у більшості випадків до перетворення М. на невід'ємну матеріальну та морально-психол. складову воєн, дій, пов'язаних із вторгненням на тер. держави-ворога. Під час загарб. війн між д-вами давнього світу, епохи Середньовіччя, а також нового і новітнього часу питання тилового забезпечення військ (насамперед продовольчого, фуражного, речового, транспортного, пально-мастильного тощо) вирішувалися з урахуванням відповідних можливостей захоплених територій, наслідком чого ставала актуалізація мотивів М. серед різних категорій воюючих. Так, перед нападом фаш. Німеччини на СРСР гітлерівське командування директивою про особливі повноваження своїх військ звільнило військовослужбовців вермахту від відповідальності за будь-які злочини проти рад. людей. У локальних війнах повоєн. періоду (в Кореї 1950—53, В'єтнамі 1964—73, Афганістані 1979—89 та ін.) також були випадки М. з боку окр. військовослужбовців і військ, підрозділів при захопленні нас. пунктів або окр. об'єктів на тер. супротивної сторони.

Гаазька конвенція 1907 вперше в історії європ. держав визначила сукупність принципів правового обмеження та заборони М.: «Забороняється віддавати на розграбування місто або місцевість, навіть узяті приступом» (ст. 27 Положення про закони і звичаї сухопутної війни); «Приватна власність не підлягає конфіскації» (ст. 46); «Пограбування категорично забороняється» (ст. 47); «Ніяка контрибуція не можлива інакше, як на основі письмового розпорядження і за відповідальності генерала, що начальствує» (ст. 51); «Реквізиції натурою і повинності можуть вимагатися від громад і жителів лише для потреб армії, яка зайняла територію. Вони мають відповідати можливостям країни і бути такими, щоб на населення не накладався обов'язок брати участь у військових діях проти своєї батьківщини» (ст. 52); «Армія, що займає певну територію, може заволодіти лише коштами, які є власністю держави, а також складами зброї, засобами перевезення, магазинами, запасами провіанту і взагалі усім рухомим майном держави, яке може бути використане для воєнних дій» (ст. 53) та ін. Женевськими конвенціями про захист жертв війни 1949 і Дод. протоколами до них 1977 забороняється пограбування загиблих, а також їх праху та могил (ст. 34 Протоколу І).

Згідно з крим. зак-вом України М. є одним з найнебезпечніших зазіхань на порядок несення військ, служби в районі бойових дій і кваліфікується як воєн, злочин: «Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих і поранених (мародерство), — карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років» (ст. 260 Кримінального кодексу України). Вилучення у вбитих і поранених зброї, боєприпасів, док-тів та ін. предметів з метою їх дальшого використання для ведення воєнних дій не утворює складу злочину. При цьому полем бою вважається не тільки місцевість, де сталося безпосереднє зіткнення з противником, а й тилові райони, які зазнали впливу з боку воюючих сторін. Викрадення військовослужбовцями речей за межами поля бою утворює склад злочину проти власності.

Літ.: Право війни. Порадник для команд, складу Збройних Сил України. К., 1997.

В. Ф. Смолянюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази