Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СИРІЯ
   

СИРІЯ

Сирійська Арабська Республіка, CAP (Suriya, Al-Jamhouriya al-Arabiya as-Suriya) — д-ва у Пд.-Зх. Азії, на Бл. Сході, на сх. узбережжі Середземного м. Тер. — 185,2 тис. км2. Нас. - 17,155 млн. осіб (2002, оц.): араби (89 %), курди (6,5 %), вірмени (3 %), палестинці, туркмени, черкеси, чеченці, цигани, турки, іранці, ассирійці, євреї. Столиця — м. Дамаск. Адм.-тер. поділ — 13 мухафаз (провінцій) і прирівняна

Державний герб Сирії - leksika.com.ua

до провінції столиця країни. Офіц. мова — арабська. Грош. одиниця — сирійський фунт.

Нац. свято — День незалежності (17 квітня). На території С. ще на поч. 2 тис. до н. е. існували держ. утворення. Тривалий період країна входила до складу вел. держав Бл. Сходу, була частиною д-ви Олександра Македонського, провінцією Римської, згодом Візантійської імперії. Упродовж віків зазнала впливу різних цивілізацій. У 1516— 1918 була в складі Османської імперії. З 1920 — підмандатна територія Франції. 27.IX 1941 С. проголошена незалеж. республікою, але факт, незалежність набула 17.IV 1946, коли з країни були виведені англ. і франц. війська. В 1958—68 разом з Єгиптом С. входила до конференції Об'єднаної Арабської. Республіки. 8.III 1963 до влади в С. у ході революції прийшла Партія араб. соц. відродження (ПАСВ). 1967, під час арабо-ізраїл. війни, Ізраїль захопив деякі ділянки сирійської території, включаючи Голанські висоти (1973 частину цих територій було звільнено). 1972 утв. Прогресивний нац. фронт під керівництвом ПАСВ, що сприяло проведенню дальших соціально-екон. перетворень у країні. 13.III 1973 вступила в силу чинна тепер конституція, що проголосила курс на побудову араб, соціалістичної нар.-дем. д-ви. Ст. 8 конституції визначає ПАСВ як кер. партію сусп-ва і д-ви. її лідер X. Асад, обраний президентом С. ще в березні 1971, кілька разів продовжував строк своїх повноважень, у т. ч. шляхом проведення референдумів, правлячи до смерті (2000). 17.VII 2000 главою д-ви було обрано (теж на референдумі) його сина — Б. Асада.

С. — презид. республіка з авторитар. режимом. Главою д-ви і викон. влади є президент, який обирається загальнонар. референдумом на безальтернат. основі на 7 років. Його кандидатура висувається парламентом за поданням ПАСВ. Президент призначає одного або більше віце-президентів. Він має широкі владні повноваження і право видавати закони-декрети. Законод. влада належить однопалат. парламентові — Народній раді у складі 250 парламентаріїв, які обираються заг. прямими виборами на 4 роки. Викон. влада належить президентові та раді міністрів. Голова РМ та міністри призначаються і звільняються з посади президентом і несуть перед ним персональну відповідальність. Суд. влада представлена Верховним конст. судом (його членів призначає президент на 4 роки), Касаційним судом, судами держ. безпеки, апеляційними судами, судами першої інстанції та спеціаліз. судами (військовими, з питань особистого статусу, у справах неповнолітніх). Діє Вища рада юстиції. Прав, система С. має змішаний характер: в основу прав, доктрини покладено ідеї араб, соціалізму, більшість галузей зак-ва грунтується на франц. праві, питання особистого статусу (шлюб, сім'я, спадкування) регулюються мусульм. правом. С. - член ООН з 1945, ЛАД, Організації іслам, конференції та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з С. встановлено 31.ІII 1992.

В.Л. Федоренко.