Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow корот-кюч arrow КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
   

КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

(від грец.— передбачення) — спец, наукове дослідження перспектив розвитку криміналіст, явища, здебільшого з кількіс. оцінками і з визначенням більш-менш усталених строків його зміни. Прогностика як наука про закони і способи розробки прогнозів охоплює теорію і практику прогнозування (спочатку природничих, тех., а потім і сусп., екон. та правових наук). Вона склалася на поч. 60-х рр. 19 ст. Нині розвивається самост. наукова галузь — криміналістична прогностика. її концептуальні теор. основи заклали Р. С. Бєлкін, Г. Г. Зуйков, Г. Л. Грановський, Л. Г. Горшенін, М. О. Сенчик, В. А. Журавель, А. П. Закалюк, М. В. Салтевський, П. Д. Біленчук, В. О. Коновалова, І. Я. Фрідман та ін.

К. п. є складним творчим процесом адаптування досягнень заг. прогностики для цілей і потреб криміналістики з урахуванням специфіки та завдань дослідження. Отже, некриміналіст. методами прогнозування вирішуються криміналіст, завдання, формуються якісно нові знання у сфері науки криміналістики. К. п. — це і наук. -практ. діяльність, спрямована на отримання інформації про найбільш вірогідні тенденції, напрями і шляхи розвитку криміналістично значущих об'єктів за допомогою застосування спец, методів і методик наук, прогностики.

Виділяють 4 групи методів К. п.: отримання вихідної інформації (усної і письмової) для прогнозування; обробка вихідної інформації (екстраполяція, якісні і кількісні екстраполяційні схеми); отримання прогнозної інформації (різні види моделювання); поточна і відповідна верифікація (перевірка й оцінка) прогност. висновків.

Концептуальні теор. основи, вітчизн. та світ, досвід К. п. дають змогу розробляти прогнози високого ступеня достовірності, точності та обгрунтованості цілей, планів, програм і проектів. Прогнозування у суд.-слідчій, операт. -розшуковій та експертній діяльності як пізнавальний процес спрямоване на передбачення найімовірніших форм вияву і зміни об'єктів дослідження протягом певного періоду. За масштабом охоплення обставин і фактів, за обсягом розв'язуваних завдань процесу доказування у суд.-слідчій практиці розрізняють прогнозування: стратегічне (прогнозування перспектив розслідування і суд. розгляду по справі в цілому з моделюванням наслідків процес, рішень); тактичне (прогнозування результативності планових тактич. операцій, слідчих дій та прийомів з метою вирішення тактич. завдань у конкр. ситуаціях розслідування і суд. розгляду); індивідуальне (прогност. модель можливої поведінки процесуальних і непроцес. учасників поперед, розслідування та суд. розгляду, можливих місця і часу вчинення нових злочинів, що готуються, і можливих місць їх приховування). Положення К. п. сприяють поперед, оцінці й усвідомленню реального стану злочинності, передбаченню динаміки процесів злочинності у майбутньому і відповідно визначають можливі зміни в правоохор. діяльності, спрямованій на розкриття та розслідування злочинів і запобігання їм.

Літ.: Прогнозирование и оценки н.-т. нововведений. К., 1982; Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. М., 1987; Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналіст, прогнозування. X., 1999.

Н. І. Клименко.

 

Схожі за змістом слова та фрази