Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНВЕНЦІЯ ПРО ПСИХОТРОПНІ РЕЧОВИНИ 1971
   

КОНВЕНЦІЯ ПРО ПСИХОТРОПНІ РЕЧОВИНИ 1971

— міжнар.-правовий документ, прийнятий на спец. Дип. конференції 21.11 1971 у м. Відні (Австрія). Україна ратифікувала Конвенцію 27.Х 1978. Документ складається з преамбули, 33 статей і переліку речовин, занесених до Списків І, II, III і IV. В Конвенції з урахуванням того, що психотропні речовини різняться між собою фармакол. дією, терапевтичною корисністю, а також кількістю, необхідною для мед. цілей, було визнано за необхідне встановити для цих речовин кілька режимів контролю. Оцінку речовин і вироблення рекомендацій про заходи контролю над ними покладено на Всесвітню організацію охорони здоров 'я (ВООЗ). Правом ініціювати постановку питання про необхідність міжнар. контролю над будь-якою речовиною чи про перенесення певної речовини з одного списку до іншого, а також про вилучення якоїсь речовини із Списків наділено держави — учасниці Конвенції і ВООЗ (п. 1 ст. 2). ВООЗ оцінює речовину з погляду можливості поширення на неї положень Конвенції. У документі зазначено два критерії оцінки: негат. вплив на організм людини (викликає стан залежності, галюцинації, порушення поведінки, мислення тощо) і наявність доказів про зловживання (чи його ймовірність) даною речовиною, що становить небезпеку для здоров'я (п. 4 ст. 2). Конвенція містить ряд положень принципового характеру: про застосування психотроп. речовин лише в мед. і наук, цілях (ст. 5); про систему контролю за їх обігом. Встановлено чотири режими контролю (відповідно до Списків психотропних речовин). Особливо жорсткий режим запроваджено для галюциногенів (Список І): вони мають досить обмежене терапевтичне застосування, а тому визнані особливо небезпечними (ст. 7). Менш суворі режими контролю передбачені для психотропних речовин (Списки II, III і IV), які не мають галюциноген, властивостей (ст. З, 4, 9). Це медикаменти, які щодня вживають окр. особи протягом тривалого часу.

Документ передбачає встановлення ліценз. системи та ін. заходи внутрідерж. контролю за обігом психотроп. речовин (ст. З, 8). Окрім того, ст. 15 вимагає, щоб д-ви мали систему інспекції стосовно виробників, імпортерів і експортерів, оптових і роздрібних розповсюджувачів психотроп. речовин, а також стосовно мед. і наук, установ, які використовують такі речовини. Істотне значення мають статті, що стосуються боротьби з незакон. обігом психотроп. речовин, яка вимагає тісної міжнар. співпраці, але «з урахуванням своїх конституційних, правових і адміністративних систем» (ст. 21). При цьому кожна сторона в разі вчинення особою умисних дій, пов'язаних з порушенням положень Конвенції про виготовлення, виробництво, зберігання, придбання та розповсюдження психотроп. речовин, повинна визнавати їх кримінально караними діяннями. Держави — учасниці Конвенції домовилися, що вироки іноз. судів у справах про правопорушення, пов'язані з психотропними речовинами, враховуватимуться з метою встановлення рецидиву злочинів.

Передбачені ст. 20 Конвенції заходи недопущення зловживання психотроп. речовинами спрямовані на ранню профілактику та запобігання поширенню наркоманії і токсикоманії. У ст. 22, яка містить положення про покарання осіб, котрі вчиняють незаконні дії з психотроп. речовинами, водночас йдеться про можливість заміни покарання наркотичних хворих заходами мед.-виховного характеру задля поновлення їх працездатності і ресоціалізації.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази