Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Я arrow ЯГАЙЛО
   

ЯГАЙЛО

[Йогайла, Ягелло; між 1353 і 1360 — 1.УІ (за іншими даними 24.V) 1434, містечко Ягеллонське (за іншими даними, поблизу м. Перемишля), Польща; пох. у Кракові] — великий князь литовський (1377— 1401), польс. король під ім'ям Владислав II Ягелло; 1386— 1434). Син Ольгерда з династії Гедиміновичів (див. Гедимін). Родоначальник корол. династії Ягеллонів, що правила в Польщі (1386 — 1572), Великому князівстві Литовському (1377—1572, з перервами), Угорщині (1440— 44, 1490-1526), Чехії (1471-1526). Я. проводив політику централізації держави, загарбання земель (1387 приєднав до Польщі укр. Галичину, в 1393—1434 — Центральне Поділля та 1393 — частину укр. Закарпаття). За Я. сюзеренітет Польщі визнали Молдова (1395) й Мазовія (1426). Уклав Кревську унію 1385, а також Острівську угоду 1392.

За Я. були прийняті такі важливі законодавчі акти, як Червинський (1422), Єдльненський (1430) і Краківський (1433) привілеї для шляхетства, Вартський статут (1423), Велюнський едикт (1424). Я. вдало воював з Тевтонським орденом. Фактично командував союзним військом під час Грюнвальдської битви 1410. Уклав союз з імператором Священної Римської імперії Сигізмундом Люксембурзьким (1412) і підписав Мельнецький мир 1422, що зупинило німецьке просування на Схід Європи.

Літ.: Смирнов М. Ягелло-Яков-Владислав и первое соединение Литвы с Польшей. Войтович л. В. Князів, династії Сх. Європи (кін. IX — поч. XVI ст.). Склад, сусп. і політ, роль: Істор.-генеалогічне дослідження. л., 2000;

Т. І. Бондарук, Є. В. Ромінський.

 

Схожі за змістом слова та фрази