Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow кен-комен arrow КИТАЙ
   

КИТАЙ

Китайська Народна Республіка— д-ва у Сх. і Центр. Азії. Тер. — 9,6 млн. км2.

Нас. — 1260 млн. чол. (1999, оц.): переважно китайці (92 %), чжуани (15,5 млн.), маньчжури (9,85 млн.), хуей (8,6 млн.), мяо (7,4 млн.), уйгури (7,2 млн.), і (6,58 млн.), туцзя (5,7 млн.), монголи (4,8 млн.), тібетці (4,6 млн.),

буї, дун, яо, бай, корейці, хані, лі, казахи та ін. Столиця — м. Пекін. Адм.-тер. поділ — 22 провінції, 5 авт. районів і 4 міста центр, підпорядкування. Державна мова — китайська. Грошова одиниця — юань. Нац. свято — День проголошення республіки (1 жовтня). Історія держ. утворень на тер. К. налічує майже 4 000 років. Сучасна кит. державність почала формуватися у кін. 19 — на поч. 20 ст., коли було висунено вимогу трансформувати імперію на засадах світового конституціоналізму. У ході сіньхай-ської революції 1911 монархію Цінь було ліквідовано і проголошено Китайську Респуб

Державний герб Китаю - leksika.com.ua

ліку (1912). Рев. нац. рада ухвалила конституцію Китайської Республіки (1912). 1.Х 1949 проголошено Китайську Народну Республіку (КНР). Того ж року прийнята заг. програма Народної політ, консультат. ради Китаю, яка певний час, по суті, виконувала роль конституції. У цій програмі КНР визначалася «державою демократичної диктатури народу». Перша конституція КНР ухвалена 1954 Все-китайськими зборами народних представників (ВЗНП). Вона декларувала д-ву нар. демократії, засновану на союзі робітників і селян. Водночас закріплювалася провідна роль компартії Китаю та її керівництво єдиним нар.-дем. фронтом. Під час т. з. культурної революції політ, система К. була суттєво змінена, що знайшло відображення у конституції 1975. Новий осн. закон проголосив КНР «соціалістичною державою диктатури пролетаріату». Конституція 1978, що прийшла їй на зміну, своєрідно поєднала ідеї періоду «культурної революції» та праг-мат. концепції побудови держ. механізму. Чинна конституція КНР ухвалена Всекит. зборами нар. представників 4.ХІІ 1982. На відміну від двох попередніх її прийнято після всенар. обговорення. Згідно зі ст. 1 конституції КНР — «соціалістична держава демократичної дикта-

Китай. Мапа - leksika.com.ua

тури народу, керована робітничим класом і заснована на союзі робітників та селян». Соціалізм визнано «основним ладом Китайської Народної Республіки». Конституція значно змінила держ. механізм КНР. Було поновлено скасований під час «культурної революції» інститут голови КНР, розширено законод. повноваження Постійного комітету ВЗНП, утворено спец, орган управління ЗС — центр, військову раду КНР та ін.

За конституцією, вищим органом держ. влади є ВЗНП (ст. 57). ВЗНП та їх Пост, комітет уповноважені здійснювати законод. владу. До складу ВЗНП входять представники (бл. 3000), обрані від провінцій, авт. районів, міст центр, підпорядкування і ЗС. Відповідне представництво визнане за всіма нац. меншинами. Строк повноважень ВЗНП — 5 років. Вони формують практично всі ін. органи КНР, що мають конст. статус.

Голова і заст. голови КНР обираються ВЗНП на строк повноважень самих зборів. Не допускається зайняття цих посад однією особою більш як два строки поспіль. Голова КНР оприлюднює закони, ухвалені ВЗНП і Пост, к-том, призначає і усуває з посади прем'єра та ін. членів уряду — Державної ради, нагороджує держ. нагородами, представляє д-ву і реалізує деякі ін. повноваження у сфері зовнішньо-політ. діяльності КНР.

Держ. рада КНР визначена як «центральний народний уряд, виконавчий орган державної влади, найвищий державний адміністративний орган» (ст. 85 конституції). Кандидатуру прем'єра Держ. ради за поданням голови КНР затверджують ВЗНП. Вони ж за поданням прем'єра затверджують ін. членів Держ. ради (заступників прем'єра, міністрів, голів к-тів, гол. ревізора та нач. секретаріату). Строк повноважень Держ. ради відповідає строкові повноважень ВЗНП. Держ. рада відповідальна перед ВЗНП і підзвітна їм, а в період між сесіями зборів — їх Пост, комітетові. У провінціях, містах центр, підпорядкування, повітах, містах, міських районах, волостях, нац. волостях і селищах утворюються місц. органи держ. влади — збори нар. представників, їх пост, к-ти, а також нар. уряди. Депутати зборів нар. представників провінцій, міст центр, підпорядкування і міст, що мають районний поділ, обираються на 5 років зборами нар. представників нижчого ступеня. Депутати зборів повітів, міст, що не мають районного поділу, міських районів, волостей, нац. волостей і селищ обираються на 3 роки безпосередньо виборцями. Місц. нар. уряди, очолювані відповідно губернаторами провінцій, мерами міст, начальниками повітів, районів, волосними і селищними старостами, є «виконавчими органами місцевих органів державної влади, державними адміністративними органами на місцях» (ст. 105 конституції). Керівників нар. урядів обирають місц. збори нар. представників. Низовими масовими організаціями самоврядування є комітети міськ. населення і комітети сільс. населення, утворювані за місцем проживання, їх обирає населення відповідних адм.-тер. одиниць. Взаємовідносини комітетів з місц. органами влади визначає закон. Суд. систему КНР становлять Верховний народний суд, місц. народні суди, військ, трибунали та ін. спец. суди. Голову Верх. нар. суду обирають ВЗНП на строк 5 років. Ін. членів Верх. нар. суду, а також голів військ, трибуналів призначає Пост, комітет ВЗНП за поданням голови Верх. нар. суду. У такий же спосіб формується Верх. нар. прокуратура. Повітові та ін. місц. збори нар. представників обирають голів нар. судів і гол. прокурорів відповідних адм. одиниць. Верх. нар. суд відповідальний перед ВЗНП та їх Пост, к-том, а місц. нар. суди — перед місц. органами держ. влади. Китай — член ООН з 1945, ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з К. встановлено 4.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази