Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРИСЯЖНИЙ ПОВІРЕНИЙ
   

ПРИСЯЖНИЙ ПОВІРЕНИЙ

- адвокат при окруж. суді або суд. палаті в Рос. імперії 1864— 1917. Введений суд. реформою 1864. П. п. ставали особи, які мали вищу юрид. освіту і практ. стаж суд. роботи (не менше 5 років) або стаж роботи помічниками П. п. в адвокатурі. Не могли бути П. п.: особи, які не досягли 25-річного віку; іноземці; неспроможні боржники; особи, які перебували на держ. службі або займали виб. посади за плату; особи, яких за суд. вироками позбавлено або обмежено в правах, а також позбавлені дух. сану священнослужителі; особи, які перебували під слідством за злочини та проступки, що тягло за собою позбавлення або обмеження прав; особи, звільнені зі служби за суд. рішенням; особи, яким суд заборонив займатися адвокат, діяльністю. Права П. п. поділялися на корпоративні й особисті. Перші випливали з того, що П. п. належали до особливої корпорації, були членами установи, що діяла при суд. палаті, носили її знак, брали участь в її заг. зборах з правом голосу і могли бути обраними на всі засновані нею посади. П. п. представляли сторони в судах. Вони мали право клопотатися у цив. і крим. справах, замінюючи чи доповнюючи під час суд. процесу сторону, яку вони представляли, та одержуючи за це домовлену чи визначену винагороду. Виконання профес. обов'язків П. п. визначалося спец, адвокат, етикою щодо способу ведення справ, можливості відмови від прийняття справи тощо. Найголовнішим у діяльності П. п. було їхнє ставлення до ведення справ: законом заборонялося надбання прав довірителя, розголошення його таємниці, умисні дії на шкоду довірителеві, пропуск строків та будь-які порушення встановлених правил. Порушенням обов'язків вважалося також намагання вплинути на суддів, надання фіктивних чи підозрілих доказів, порада підсудному відмовитися від зізнання. Нагляд за їхніми діями здійснювала рада П. п. і суд. палата як орган найвищого нагляду, що діяла під контролем Сенату. За порушення обов'язків П. п. несли відповідальність у цив. (заявлення до них позовів при порушенні майнових інтересів довірителів) і в крим. порядку (в разі вчинення злочин, дій), а також дисциплінарну відповідальність перед радою і суд. палатою. На П. п. могли накладатися стягнення: застереження, догана, заборона виконання обов'язків повіреного строком до 1 року, виключення з числа П. п., а в особливих випадках — притягнення до крим. суду. П. п. були відомі юристи Ф. Н. Плевако, В. Д. Спасает, М. П. Карабчевський та ін.

Літ.: Виленский Б. В. Судеб, реформа и контрреформа в России. Саратов, 1969; Черкасова Н. В. Формирование и развитие адвокатуры в России: 60—80-е гг. XIX в. М., 1987; Ярмиш О. Н. Суд. органи цар. Росії в період імперіалізму (1900-1917 рр.). К., 1991; Чельцов-Бебутов М. А. Курс уго-лов.-процес. права. Очерки по истории суда и уголов. процесса в рабовладельческих, феод, и бурж. гос-вах. СПб., 1995.

В. Т. Маляренко, О. Н. Ярмиш, Ю. А. Холод.

 

Схожі за змістом слова та фрази