Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СПЕЦІАЛЬНІ СУДИ
   

СПЕЦІАЛЬНІ СУДИ

- суд. інституції з надзв. або особливими повноваженнями: військові та ін. трибунали, особливі труд, сесії нар. суду, надзв. сесії суд. установ, особливі сесії у справах про неспроможність кооп. орг-цій при окруж. судах, дисциплінарні суди, залізничні лінійні суди і водні трансп. суди, спец, табірні суди тощо.

Військові та ін. трибунали були вве дені Положенням про судоустрій УСРР 1922. Цим Положенням було регламентовано діяльність особливих труд, сесій нар. суду. Вони утворювалися для розгляду справ про злочини, пов'язані з порушенням КЗпП УСРР, і діяли у складі нар. судді та двох пост, членів. З 1925 труд, сесії функціонували у всіх окруж. центрах, а з 1929 — лише там, де це визнавали за потрібне окруж. суди, окружна профсп. рада та окруж. відділ Наркомату праці УСРР. Надзв. сесії суд. установ були введені відповідно до пост. ВУЦВК «Про надзвичайні сесії військових відділень губревтрибуналів» від 17.VII 1922. їх діяльність регулювалася також Положенням про судоустрій УСРР 1925. Сесії діяли при відповід. суд. органах — військ, відділеннях губ. ревтрибуналів, губ. судах, окруж. судах, Гол. суді АМСРР і ВС УСРР (з 1925), міжрайон. (з 1930) і обласних (з 1932) судах. Надзв. сесії мали власний, не підпорядкований відповід. суду апарат, вели самост. діловодство тощо. їм були підсудні справи, провадження по яких вели органи ДПУ УСРР. Сесії складалися з 3 осіб — 2 співробітників ДПУ УСРР і пост, члена суду (в 2-й пол. 20-х рр. — з 6 осіб, 4 з яких представляли ДПУ УСРР). Надзв. сесії були реорганізовані у спец, колегії обл. судів, Гол. суду АМСРР і ВС УСРР, утворених після ліквідації ОДПУ і ДПУ УСРР згідно з пост. ЦВК СРСР від 10.VIІ 1934. Відповідно до Положення про судоустрій УСРР 1929 були утв. особливі сесії у справах про неспроможність кооп. орг-цій при окруж. судах. Голова сесії призначався з членів окруж. суду за сумісництвом, а члени сесії обирались окруж. виконкомом із спеціалістів фін. і зем. відділів, відділу місц. пром-сті або комун, г-ва. Особливі сесії в справах про неспроможність кооп. орг-цій були ліквідовані після скасування окруж. судів.

29.VIІ 1927 ВУЦВК і РНК УСРР прийняли Положення про дисциплінарні суди, дія якого поширювалася на службовців держ. установ. Ці суди проіснували до кінця 1928. До С. с. належали також залізничні лінійні суди, утворені відповідно до пост. ЦВК і РНК СРСР від 27.XI 1930. До їхньої підсудності належали справи про злісне порушення працівниками тр-ту труд, дисципліни, про порушення і невиконання правил руху, які мали тяжкі наслідки або створювали безпосередню загрозу регулярності та безпеці руху, про контррев. злочини, пов'язані з роботою тр-ту, за винятком тих, що підпадали під юрисдикцію військ, трибуналів.

Залізничні лінійні суди діяли при міжрайонних (згодом — обласних) судах УСРР за місцем перебування дирекції відповід. залізниці. Складалися з голови (профес. судді) і двох нар. засідателів (з працівників тр-ту). Касац. і наглядовою інстанцією для них була колегія у трансп. справах ВС СРСР. Згідно з пост. ЦВК і РНК СРСР від 27.VIІІ 1933 залізничні лінійні суди були передані із системи НКЮ союз, республік до відання ВС СРСР. 7.УІ 1934 ЦВК і РНК СРСР прийняли пост. «Про організацію водних транспортних судів і водної транспортної прокуратури». До підсудності цих судів належали справи про держ. злочини і особливо небезпечні злочини проти порядку управління на водному тр-ті, про порушення труд, дисципліни його працівниками та про ряд ін. злочинів, пов'язаних з водним тр-том. Ці суди розглядали справи у складі голови, його заступника або члена суду і двох нар. засідателів. 7.IV 1936 відповідно до пост. ЦВК і РНК СРСР усі водно-трансп. суди були передані в безпосереднє підпорядкування водно-трансп. колегії ВС СРСР. У період Вел. Вітчизн. війни відповідно до Положення про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані, й районах воєнних дій, затв. указом Президії ВР СРСР від 22.УІ 1941, лінійні суди залізнич. та водного тр-ту були реорганізовані у військ, трибунали залізниць і вод. шляхів сполучення. У післявоєн. час компетенцію лінійних судів залізнич. та вод. тр-ту було поновлено. 1948 у Києві було утворено окруж. трансп. суд як суд другої інстанції для трансп. судів на тер. УРСР і суд першої інстанції по розгляду особливо важливих справ. До С. с. належали також спец, табірні суди, утв. відповідно до указу Президії ВР СРСР від 30.XIІ 1944 для розгляду справ про порушення, вчинені у виправно-труд. таборах і колоніях, за винятком справ про злочини співробітників НКВС. Спец, табірні суди ліквідовані указом Президії ВР СРСР від 29.IV 1954, а їх справи передані за підсудністю до заг. судів. Після проголошення незалежності України 1991 діючі на її території військ, трибунали були реформовані у військ, суди України (1993), а С. с. на режимних об'єктах — у міжобл. суд у м. Києві (1994). Відповідно до Конституції України утворення надзв. та особливих судів не допускається.

Літ.: Сусло Д. С. Організація суд. органів Укр. РСР в період 1917-1925 рр. К., 1960; Сусло Д. С. Історія суду Рад. України (1917-1967 рр.). К., 1968; Реабілітація репресованих: зак-во та суд. практика. К., 1997; Окіпнюк В. Т. Прав, засади побудови і діяльності надзв. сесій в Україні. В кн.: Д-ва і право, в. 2. К., 1999; Прав, ідеологія і право України на етапі становлення тоталітар. режиму (1929-1941). К., 2001.

В. Т. Окіпнюк, В. І. Шишкін.

 

Схожі за змістом слова та фрази