Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow авін-аги arrow АВТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ
   

АВТОІМУННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

-захворювання, при яких імунологічні реакції спричинюються тими тканинами організму, що починають виявляти антигенні властивості, тобто стають автоантигена' ми (див. Алергія). На ці автоантигени виробляються автоантитіла. Розвиток А. з. (хвороба Хасімото, чоловіча безплідність, енцефаломієліт, Аддісонова хвороба, ендо-фтальміт та ін.) зумовлюється тим, що відповідні тканини (щитовидної залози, нервова, кришталика, надниркових залоз та ін.) в процесі онтогенезу роз'єднані з лімфоїдною тканиною і в них не виникає імунологічної толерантності. При патологічному діянні (травмі, запаленнях тощо), яке порушує цілісність клітинно-судинних бар'єрів, вивільнюються їхні внутрішньоклітинні антигени, що сприймаються імунокомпетентною системою (системою, що формує імунітет) як "чуже", тобто на них виробляються антитіла. Автоімунні ураження крові (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія та ін.) виникають внаслідок діяння деяких лікарських або хім. речовин, що вступають у сполуку з тканинними білками, утворюючи з ними комплексний антиген. У виникненні А. з. значну роль відіграє інфекція. Певне значення може мати утворення комплексного антигена з мікробного білка і тканинного гаптена (див. Антигени), денатурація (зміна природних властивостей) тканин у процесі запалення. При цьому виникає перехресна алергічна реакція, коли антитіла, що виробляються проти екзогенного антигена (в даному разі мікроба), здатні сполучатися з тканинними антигенами, ушкоджуючи їх. Цей самий механізм розвитку патологічного процесу лежить в основі таких А. з., як ревматизм, хронічний нефрит, неспецифічний виразковий коліт тощо. Причина включення механізмів автоімунного процесу при таких А. з., як системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт, ревматоїдний артрит та ін., невідома. В сироватці крові хворих відповідно виявляються антитіла до компонентів ядра і протоплазми клітин крові та різних тканин, до гамма-глобуліну, а також антиеритроцитарні антитіла. Внаслідок реакції автоантитіл з автоантигенами ушкоджуються відповідні тканини та органи, які є морфологічним субстратом (основою) захворювання. Це визначає його клінічні прояви.

Літ.: Вершигора А. Е. Основы иммунологии. К., І975; Вернет Ф. М. Клеточная иммунология. Пер. с англ. М., 1971.

Є. М. Сидоренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази