Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЗИТИВНЕ ПРАВО
   

ПОЗИТИВНЕ ПРАВО

- чинне в певному сусп-ві право, що розглядається в аспекті його конкретно-визначеного змісту і форми, тобто таким, яким воно безпосередньо виступає як регулятор сусп. відносин. Філософським підґрунтям для розвитку П. п. стала концепція юрид. позитивізму. її представники — Дж. Остін (Англія), К. Бергбом і П. Лабанд (Німеччина), Ж. П. Есмен (Франція), Г. Ф. Шершеневич (Росія) — право розглядали як позитив, факт, що не вимагає особливого аксіологічного осмислення. З цієї точки зору дуалізм природ, і позит. права представники юрид. позитивізму вважали помилкою спекулятивно-метафіз. філософії права. Вони стверджували, що існує тільки П. п. (сукупність норм, що приймаються д-вою), а все інше становить собою моральну оцінку чинного П. п. Така оцінка, на їх думку, суб'єктивна, неодноманітна і необов'язкова. Тому її необхідно виключити з юрид. науки. Предметом останньої повинно бути «право у власному розумінні», П. п., незалежно від того, хороше воно чи погане. Ідеї П. п. використовуються і тепер: здебільшого у контексті з ін. поглядами на сутність права.

Див. також Позитивізм.

Літ.: Нерсесянц В. С. Философия права. М., 1997; Проблемы общей теории государства и права. М., 1999.

А. М. Колодій.

 

Схожі за змістом слова та фрази