Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРИВАТНИЙ ПОВІРЕНИЙ
   

ПРИВАТНИЙ ПОВІРЕНИЙ

- приват, адвокат у цар. Росії. Професія, яка існувала задовго до утв. інституту присяжних повірених. Законом від 6(18).VI 1874 діяльність приват, адвокатів отримала прав, регламентацію, було введено звання «приватний повірений». Щоб стати П. п. і провадити суд. справи як у мирових, так і в заг. судах, необхідно було отримати відповід. свідоцтво, що видавалося судами, в окрузі яких П. п. практикував. Суд. установа мала право перевіряти наявність належ, знань в особи, яка претендувала на приватну адвокат, діяльність. Така перевірка не стосувалася осіб, які вже отримали свідоцтво від ін. суду або мали вищу юрид. освіту. На відміну від присяж. повірених, П. п. виступали лише в тих судах, при яких вони перебували і які здійснювали нагляд за їх діяльністю та могли застосувати до них дисциплінарні заходи впливу. П. п. не мали права вести більше трьох цив. справ на рік. Такого обмеження не існувало у веденні крим. справ. Оплата послуг П. п. здійснювалася клієнтами за угодою. Суди, при яких перебували П. п., мали право застосовувати до них дисциплінарні заходи впливу: попередження, догану, заборону адвокат, практики, виключення зі складу повірених. Міністр юстиції міг усунути від участі в суд. справах П. п., яких він вважав такими, що не

відповідають званню повіреного.

Літ.: Виленский Б. В. Судеб, реформа и контрреформа в России. Саратов, 1969; Черкасова Н. Ф. Формирование и развитие адвокатуры в России: 60—80-е гг. XIX в. М., 1987; Чельцов-Бебутов М. А. Курс уголов.-процес. права. Очерки по истории суда и уголов. процесса в рабовладельческих, феод, и бурж. гос-вах. СПб., 1995.

О. Н. Ярмиш, Ю. А. Холод.

< h1>ПРИВАТНО-ПУБЛІЧНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

— форма провадження у кримінальних справах, які порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого чи його представника, але не підлягають закриттю за примиренням потерпілої особи з обвинуваченим або при відмові потерпілого від обвинувачення. У крим. процесі П.-п. о. має місце у справах про злочини, зазначені у ч. 2 ст. 27 КПК України. Це справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 152 КК України (зґвалтування без обтяжуючих обставин). Справи П.-п. о. можуть бути порушені прокурором, слідчим лише за наявності письм. або усної (остання заноситься до протоколу) заяви потерпілої особи, в якій має міститися прохання притягнути винного до крим. відповідальності. Попереднє розслідування такої справи та її суд. розгляд проводяться за заг. правилами, передбаченими КПК.

У виняткових випадках, коли потерпіла особа через свій безпорад. стан, залежність від обвинуваченого чи з ін. причин не може захистити власні права та законні інтереси, прокурор може порушити крим. справу і за відсутності скарги потерпілого. Справа, порушена прокурором, направляється для провадження дізнання чи досуд. слідства, а після закінчення розслідування розглядається судом у заг. порядку і в разі примирення потерпілого з обвинуваченим закриттю нє підлягає.

В. Т. Маляренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази