Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕРОДОТ
   

ГЕРОДОТ

(між 490 і 480 до н. е., м. Галікарнас, Мала Азія — між 430 і 424 до н. е., Афіни або Фурії, Пд. Італія) -давньогрец. історик. Один з основоположників істор. науки, «батько історії». Замолоду з політ, мотивів змушений був покинути рідне місто, мешкав на о. Самосі, потім в Афінах; в 444 став гр-нином м. Фурії (Пд. Італія). Між 455 і 444 багато подорожував по Малій Азії, був у Єгипті, Ва-вилонії, Фінікії, Сирії. Деякий час жив у Зх. Причорномор'ї, збираючи відомості про Скіфію. Автор великої незавершеної праці «Історія», яка складається з 9 книг; згодом, у 2 ст., філологи з Александрії кожну з цих книг назвали ім'ям однієї з 9 муз. Твір є першою широкою істор. оповіддю про країни і народи, відомі старод. грекам, містить відомості про сусп. устрій, культуру, історію, спосіб життя різних етносів. Крізь усю працю Г. провів ідею боротьби грец. світу зі східним. Він докладно описав греко-перс. війни 500—449 до н. е.

Доведена до 478 до н. е. 4-а книга праці Г. є найціннішим джерелом з історії, етнографії та географії Пн. Причорномор'я. У ній подано опис краю, життя і звичаїв кіммерійців, таврів, скіфів та ін. народів і племен, які мешкали у давні часи на тер. України. Описуючи боротьбу скіфів з перс, царем Дарієм І, що завершилася їх перемогою, Г. разом з тим подає важливі відомості про їх соціальну організацію. Скіф, племена, за Г., складалися з

Геродот - leksika.com.ua

окр. частин, кожну з яких очолював військ, вождь — «цар». Один з них був головним і йому підкорялися ін. вожді. Влада царя передавалася у спадок, він також здійснював суд. функції. Йому віддавали велику шану як за життя, так і після смерті. Г. фіксує початки соціальної диференціації у скіфів, він, зокрема, повідомляє про багатіїв, що вважалися «найблагороднішими», володіли найбільшим майном, і про скіф, бідноту, яка належала до найнижчих станів тогочасного сусп-ва. У скіфів, за даними Г., було багато жерців. Вони становили окр. соціальну групу, представники якої займали досить високе становище в сусп-ві. Основним джерелом права у скіфів був звичай: до чужозем. порядків, особливо грецьких, вони мали «велику відразу». Договірні відносини у скіфів скріплювалися клятвою. Окрім звичаїв, було й ін. джерело права — правила, встановлені цар. владою. Істор. значення для України Геродотового опису Скіфії полягає у фіксації ним не лише відомостей про прародичів укр. народу, а й важливих свідчень про перші паростки укр. державності. Укр. мовою «Історію» перекладали з 1866 (В. Ільницький, І. Франко, А. Білецький, П. Коструба та ін.).

Тв.: Історії в дев'яти книгах. К., 1993. Літ.: Мищенко Ф. Этнография России у Геродота. «Журнал М-ва Нар. Просвещения», 1896, № 5; По-кровський О. Геродот та Арістей. В кн.: Юбілсйний зб. на пошану акад. Дмитра Ивановича Багалія. К., 1927; Лурье С. Геродот. М. — Ленинград, 1947; Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. М, 1979; Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. М., 1982; Грушевський М. С. Історія Ук-раїни-Руси, т. 1. К., 1991; Геродот із Галікарнасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V ст. перед Христом. К., 1992.

С. О. Голованов, В. П. Горбатенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази