Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow гоо-госс arrow ГОРНО-АЛТАЙСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ
   

ГОРНО-АЛТАЙСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ

(до 1948 -Ойротська автономна область) - у складі Алтайського краю РРФСР. Утворена 1.VI 1922. Пл. 92,6 тис. км2. Нас. 172 тис. чол. (1979, перепис). Поділяється на 8 районів, є одне місто й 3 с-ща міськ. типу. Центр - м. Горно-Алтайськ.

Природа. Г.-А. а. о. лежить у межах Алтаю (найвища точка - г. Бєлуха, 4506 м). Гірські хребти (Катунський, Курайський, Пн.-Чуйський, Пд.-Чуйський та ін. заввишки до 4000 м) чергуються з широкими улоговинами ("степами"). Корисні копалини: золото, ртуть, руди рідкісних металів, мармур, буре вугілля та ін. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня від -16° до -31°, липня від +14° до +18°. Опадів від 300 (у міжгірних улоговинах) до 1500 м (у горах) на рік. Гол. ріки - Бія і Катунь, багаті на гідроенергію. В межах області - Телецьке озеро. На нижніх схилах гір і в долинах рік на чорноземних грунтах - степова рослинність, у горах на гірсько-підзолистих грунтах - ліси (модрина, кедр, ялиця, ялина, сосна). В улоговинах - гірсько-степова й напівпустельна рослинність. У межах Г.-А. а. о.- Алтайський заповідник.

Населення. Згідно з переписом 1970 на тер. Г.-А. а. о. живуть алтайці (27,8%), росіяни (65,6%) і казахи (4,3%). Пересічна густота населення-бл. 2 чол. на 1 км2 (1979). Міськ. населення 28%. Історія. Тер. сучасної Г.-А. а. о. заселена з давніх часів. З поч. 13 ст. вона входила до складу монг. імперії Чінгісхана, пізніше - до різних феод, об'єднань. Під час поселення в Сибіру росіян окремі алтайські скотарські племена почали приймати рос. підданство (напр., кумандинці 1628). В 1756 Горний Алтай на прохання місц. населення було приєднано до Росії. Рад. владу встановлено в січні - березні 1918. В червні край захопили місц. націоналісти й білогвардійці. В результаті дій Червоної Армії і партизанів у квітні 1920 Рад. владу в Горному Алтаї було відновлено. 1.VI 1922 утворено Ойротську а. о. у складі РРФСР. 7.І 1948 її перейменовано на Г.-А. а. о. В результаті соціалістичних перетворень трудящі області, минувши стадію капіталістичного розвитку, перейшли від патріархально-феод. відносин до соціалізму. За роки Рад. влади в Г.-А. а. о. створено пром-сть, прокладено автошляхи, організовано колгоспи й радгоспи, здійснено культурну революцію. Г.-А. а. о. нагороджено орденами Леніна (1967), Дружби народів (1972).

Господарство. За роки Рад. влади в Г.-А. а. о. розвинулися гірничодобувна та лісова пром-сть. Значна частка пром. продукції припадає на легку (виробн. бавовняних тканин, взуття тощо) та харч. (6 маслосироробних з-дів, 2 м'ясокомбінати; з-ди: пивоварний, виноробний і харч. барвників) та ін. галузі. З-ди: мотороремонтний, електропобутових приладів і керамзитобетону. Зростає виробн. буд. матеріалів, енергетика. Більшість пром. підприємств - у м. Горно-Алтайську. Провідна галузь с. г.- тваринництво, гол. чин. вівчарство (1977 - 1135 тис. голів овець і кіз). Розводять велику рогату худобу, коней, яків (сарликів), маралів і плямистих оленів. Важливе значення мають хутровий промисел (білка, лисиця, соболь, колонок та ін.), звірівництво (чорно-сріблясті лисиці), бджільництво, збирання кедрових горіхів. Землеробство розвинуте в міжгірних улоговинах. Переважають кормові культури, вирощують також овес, ячмінь, кукурудзу і соняшник. Розвивається садівництво (дослідно-виробниче г-во н.-д. ін-ту садівництва Сибіру). Осн. трансп. магістраль - Чуйський автомоб. тракт (Новосибірськ - Бійськ - кордон МНР). Гірський кліматичний курорт Чемал. Район туризму, альпінізму.

Культура. В 1977/78 навч. р. в області налічувалась 191 загаль-ноосв. школа, 5 серед. спец. навч. закладів, 4 профес.-тех. уч-ща, пед. ін-т. Працювало 6 н.-д. установ, серед них н.-д. ін-т історії, алтайської мови та л-ри. В області - 145 масових б-к, 252 клубні заклади, 245 кіноустановок (1978), нац. Драм. театр, філармонія, краєзнавчий музей (усі - в м. Горно-Алтайську). Виходять обл. газ. "Алтайдин чолмони" ("Зірка Алтаю") алтайською мовою та "Звезда Алтая". Обл. радіомовлення рос. та алтайською мовами.

Л-ра алтайців сформувалась лише за Рад. влади. В дореволюц. час був відомий один письменник - М. Чевалков. Сучас. алт л-ра представлена творчістю П. Кучіяка, Ч. Чуніжекова, С Суразакова, Л. Кокишева, Е. Пилкіна та ін В Г.-А. а. о. відомі "писаниці" - наскельні зображення тварин (2-е тис. до н. е.). Знайдено твори декор.-ужиткового мистецтва, т. з. "звіриного стилю" (бляхи з золота, гривни та речі з Пазирикських курганів), візерунчасті тканини, вироби з повсті. З часів тюркського каганату збереглися кам'яні баби, художні вироби з слонової кістки. В рад. час розвивається далі декоративно-ужиткове мистецтво (килимарство, аплікація, тиснення на шкірі тощо). Нар. житло кочовиків - юрта (конічна з жердин, вкрита корою, або кругла з повсті). За рад. часу в с-щах збудовано школи, клуби, кінотеатри, житл. будинки сучас. архітектури. В Горно-Алтайську споруджено Будинок Рад, Будинок культури (в декорі нац. орнамент), б-ку, готель та ін.

Літ.: Советский Союз. Западная Сибирь. М., 1971; Пресбраженньш Алтай. Барнаул, 1971; Борьба за власть Советов на Алтае. Барнаул, 1957: Алтайский край. М., 1976.

К. І. Тишков.

Горно-алтайська автономна область

 

Схожі за змістом слова та фрази