Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow паш-перг arrow ПЕНТАТОНІКА
   

ПЕНТАТОНІКА

(від грец.— п'ять і— тон) — лад з 5 різних звуків, у звукоряді якого сусідні звуки віддалені один від одного на велику секунду чи малу терцію. Типовою П. є звукоряд, відтворюваний на чорних клавішах фортепіано. Трапляється в музиці багатьох народів, але становить основу ладової системи в музиці сх. країн (Китаю, Японії, Кореї, В'єтнаму, Монголії), деяких народів СРСР (татар, башкирів, чувашів), характерна і для музики шотландців та ірландців. Образно-емоційна виразність П. виявляється по-різному: вона може викликати почуття бадьорості, мужності й створювати настрій споглядання, відчуття спокою. В українській музиці виділяють 4 види П., проте в чистому вигляді вона трапляється рідко, найчастіше — в поєднанні з ін. ладовими утвореннями, особливо з близькими до неї міксолідійським та еолійським ладами. На основі різних видів П. утворюєтся відповідна гармонія. Пентатонічність — одна з характерних рис творчого доробку укр. композитора М. Коляди. Крім безпівтонової (ангемітонової), тобто власне П., розрізняють її видозміни: півтонову (гемітонову), мішану П., а також п'ятизвуччя, побудоване в нерівномірно темперованій звуковій системі.

Літ.: Квітка К. Ангемітонічні примітиви і теорія Сокальського. "Етнографічний вісник Української Академії Наук", кн. 6. К., 1928: Сокальський П. Руська народна музика, російська і українська в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики. К., 1959: Правдюк О. Ладові основи української народної музики. К., 1961: Золочевський В. Ладо-гармонічні засади української радянської музики. К., 1976.

В. Н. Золочевський.

Пентатоніка - leksika.com.ua