Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МЕТА ЗЛОЧИНУ
   

МЕТА ЗЛОЧИНУ

— результат, якого прагне досягти злочинець через вчинення злочину. М. 3. опосередковує засоби і характер дій злочинця. Наслідки і мета діяння співвідносяться між собою та усвідомлюються суб'єктом по-різному. Мета дії (бездіяльності) визначає різновиди злочин, намірів. Вони можуть бути конкретизованими (в т. ч. альтернативними) та неконкретизованими (невизначеними); завчасно обдуманими і раптово виниклими; розрахованими на найближчий, проміжний чи вельми віддалений результат. М. з. може також полягати у самих діях з ігноруванням будь-яких наслідків. Коли мета і результат збігаються, має місце умисел: прямий (у разі його бажаності) або опосередкований (при свідомому допущенні); при розбіжності між метою дії та наслідками, що фактично настали, виявляється необережність: злочинна самовпевненість або недбалість. Інтелектуальні та вольові компоненти злочин, самовпевненості полягають в усвідомленні сусп. небезпечності можливих наслідків та безпідставних розрахунках на можливість запобігання їм. У випадках необережності у формі злочин, недбалості причинна шкідливість є побічним результатом або, як наслідок другого порядку, спричиняється легковажністю, безвідповідальною поведінкою суб'єкта, ігноруванням ним обов'язків, встановлених правил, вимог тощо. У матеріальних злочинах наслідки, що фактично настали, означають по суті досягнення мети (найближчої чи віддаленої). У форм, злочинах (розбій, бандитизм, вимагательство, наклеп, образа і т. ін.) мета дій, що визначають зміст їх заг. спрямованості, з наслідками не пов'язана, а обмежується самими діями, що становлять сусп. небезпеку. При скоєнні злочинів особа інколи досягає не однієї, а відразу кількох цілей, що матимуть різні суспільно небезпечні наслідки. Ступені усвідомленості і спрямованості на їх досягнення при цьому можуть бути різними, та оскільки кожний з них передбачається суб'єктом, то може бути покладений йому у вину. Настання непередбачуваних наслідків не виключає відповідальності за них, якщо індивід міг і повинен був їх передбачити й не допустити. В ін. випадку має місце неумисне заподіяння шкоди. Визначення мети і характеру дій дають змогу встановити не тільки заг. зміст мотиву злочину, яким керувався винний при його скоєнні, а й на які законні інтереси зазіхав. Мета дії (бездіяльності) включається у мотивац. струкгуру злочину як вольового акту людської поведінки і є його необхід. компонентом. У крим. праві мета розглядається як елемент суб'єктивної сторони складу злочину (напр., ст. 56і, 57, 59, 60, 63, 86 Кримінального кодексу України) та як кваліфікуюча ознака злочину (напр., п. «ж» ст. 93 КК).

Літ.: Тарарухин С. А. Преступное поведение: социальные и психол. черты. М., 1974; Кудрявцев В. Н. Причины правонарушений. М., 1976; Зелинский А. Ф. Крим, психология. К., 1999.

С. А. Тарарухін.

 

Схожі за змістом слова та фрази