Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow відо-вільні arrow ВІДПАЛ
   

ВІДПАЛ

- термічна обробка, що полягає в нагріванні металів і сплавів (гол чин сталей і чавунів) до певної температури, витримуванні при цій т-рі і повільному (безперервному або ступінчастому) охолодженні. Розрізняють відпал гомогенізуючий (див. Гомогенізація в металургії), або дифузійний, рекристалізаційний (див. Рекристалізація), релаксаційний (див. Релаксація), перекристалізаційний (див. Перекристалізація), сфероїдизаційний (див. Сфероїдизація) і графітизаційний (див. Графітизація). Гомогенізуючий В. полягає в нагріві металів до високої т-ри і тривалому витримуванні їх при цій т-рі. Така термообробка дає змогу усунути або послабити внутрішньокристалічну ліквацію. Під час рекристалізаційного В. холодно деформований наклепаний метал нагрівають до т-ри, що становить приблизно половину його т-ри плавлення. При такій т-рі зникають точкові дефекти металів і частина лінійних дефектів, відбуваються поліго-нізація і рекристалізація. Релаксаційний В. полягає в нагріванні і тривалому витримуванні металів при підвищеній т-рі. Чавунні і сталеві вироби відпалюють, напр., при т-рі 450-550° С Внаслідок такого В. значно зменшується границя текучості, а внутр. напруження зникають під впливом місцевого пластичного деформування. Перекристалізаційний В. провадять при т-рі, що перевищує т-ру фазового переходу металу, наприклад т-ру поліморфного перетворення (див. Поліморфізм). У процесі такої термообробки одержують більш дрібнозернисту структуру, поліпшуючи тим самим мех. властивості металу. При сфероїдизаційному В. метал нагрівають до т-ри, що приблизно дорівнює його нижній критичній точці, а потім охолоджують після перетворення нерівновісних (пластинчастих і голчастих) кристалів на рівновісні (найчастіше сферичної форми). Такий В. дає змогу зменшити твердість і збільшити пластичність. Графітизаційний В. полягає в повному або частковому розпаді карбідів, утворюваних у металевих сплавах (напр., нікель- вуглець), з виділенням графіту. В. підвищує стійкість виробів проти зношування.

К. П. Бунін, Ю.М. Таран.