Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow папо-парти arrow ПАПУА — НОВА ГВІНЕЯ
   

ПАПУА — НОВА ГВІНЕЯ

— держава на Пд. Зх. Тихого ок. Займає сх. частину о. Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка, пн. частину Соломонових о-вів та бл. 200 великих і малих островів. Населяють П.— Н. Г. папуаси, меланезійці й бл. 30 тис. австралійців та європейців. Офіц. мова — англійська. В адм. відношенні П.— Н. Г. поділяється на 20 округів. Державний лад. П.— Н. Г.— конституційна монархія. Входить до складу Співдружності, очолюваної Великобританією. Глава д-ви — англ. король (королева), представлений генерал-губернатором (призначається за вибором парламенту на 6 років). Законодавчий орган — однопалатний Нац. парламент (109 членів). Уряд — Рада міністрів— очолюється прем'єр-міністром.

Природа. Більшу частину території займають гори заввишки до 4С06 м. На Пд.— заболочена низовина. Надра країни вивчені мало; виявлено поклади мідної, заліз., нікелевої, свинцевої і марганцевої руд, платину, золото, срібло, буре вугілля. Клімат екваторіальний і субекваторіальний, жаркий і вологий. В горах — вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. Історія. Острів Нова Гвінея відкрили у 1-й пол. 16 ст. португальці. До європ. колонізації населення теперішньої тер. П.— Н. Г. становили папуаси і меланезійці. Для дослідження їхнього побуту і культури багато зробив М. М. Миклухо-Маклай. В 1884 пд.-сх. частину о. Нова Гвінея захопила Великобританія (ця тер. здобула назву Папуа), яка встановила тут свій протекторат, 1888 проголосила Папуа своєю колонією, а 1905 передала її під управління Австралійському Союзові (АС); пн.-сх. частину загарбала Німеччина (ця тер. здобула назву Земля Імператора Вільгельма). В 1920 АС одержав від Ліги націй мандат на управління всією тер. Нової Гвінеї (з 1946 ця тер. перебувала під опікою АС). Населення П.—Н. Г. протягом багатьох років вело боротьбу за незалежність. 1 .XII 1973 П.—Н. Г. здобула внутр. самоврядування, а 16.ІХ 1975 була проголошена незалежною д-вою в складі Співдружності, очолюваної Великобританією. В 1977 між П.— Н. Г. і СРСР встановлено дипломатичні відносини. У внутр. політиці уряд П.—Н. Г. проводить курс на залучення іноз. капіталу. В той же час проголошено лінію "економічного націоналізму", спрямовану на обмеження діяльності іноз. капіталу. На міжнар. арені уряд П.—Н. Г. проводить політику розвитку відносин з Австралією та Індонезією. З 1975 П.—Н. Г.— член ООН.

В. В. Будяков.

Політичні партії, профспілки. Пангу парті (Партія єдиної П.— Н. Г.), засн. 1966. Народна прогресивна п а р-т і я, засн. 1970. Національна партія, засн. 1979. Конгрес профспілок Папуа — Нової Гвінеї. Входить до МКВП. Господарство. П.—Н. Г. — економічно слаборозвинута країна. В г-ві панівні позиції посідає іноз. (гол. чин. австрал. та япон.) капітал, частка якого становить 80% усіх приватних капіталовкладень. Іноз. компанії видобувають мідну РУДУ (У Т. ч. розробляють одне з найбільших у світі родовищ на о. Бугенвіль) та золото. Основа економіки — с. г. експортного напряму. На великих капіталістичних плантаціях вирощують каву, боби какао, кокосову та олійну пальми, каучуконоси, чай, піретрум; у натуральних г-вах місц. населення — батат, ямс, таро, сорго. Тваринництво гол. чин. м'ясного напряму. Розвинуте рибальство. В лісах — заготівлі цінних порід деревини. Окремі підприємства деревообр. пром-сті та по переробці с.-г. продукції. 3-ць у країні немає. Автошляхів — понад 16 тис. км. Осн. мор. порти: Порт-Морсбі, Рабаул, Маданг, Лае. У Порт-Морсбі та Лає — аеропорти. З П.—Н. Г. вивозять мідний концентрат (бл. 40% валютних надходжень), золото, каву, боби какао, копру, і каучук, деревину цінних порід; довозять гол. чин. прод. товари. Осн. торг. партнери — Австралія та Японія. Грош. одиниця — кіна. 0,7 кіна = 1 дол. США (1978).

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1971 67,9% нас. країни було неписьменним. Обов'язкового навчання немає. В серед. 70-х рр. поч. школою охоплено бл. 50% дітей. Строк навчання в поч. школі (приймаються діти, з 7 років) — 6 років, у середній — 6 (4 + 2). Викладання — англ. мовою. В 1978/79 навч. р. у поч. школах налічувалося 268,1 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 49 тис. Ун-т П.—Н. Г. у Порт-Морсбі (засн. 1965; 1979/80 навч. р.— 1,7 тис. студентів), Ун-т технології в Лає (засн. 1965; 1979/80 навч. р.— 1,2 тис. студентів). Наук. установи: Ін-т мед. досліджень (засн. 1968), Ін-т по вивченню П.—Н. Г. (засн. 1973), Ін-т прикладних досліджень у галузі екон. і соціальних наук (засн. 1976). Бібліотеки — університету в Порт-Морсбі, Університету технології в Лае, при наукових установах. Національний музей і художня галерея — в Порт-Морсбі.

В. 3. Клепиков.

Папуа — нова гвінея - leksika.com.uaПапуа — нова гвінея - leksika.com.uaПапуа — нова гвінея - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази