Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОНГРЕГАЦІЯ
   

КОНГРЕГАЦІЯ

(лат.— з'єднання, зв'язок) — об'єднання послідовників одного віросповідання або зібрання віруючих з метою відправлення реліг. служби чи церемоній. У католицизмі термін використовується для позначення: 1) об'єднання кількох реліг. організацій або інститутів (напр., монастирів, які мають спільний статут), або групи громад і установ, що є структурним підрозділом однієї організації (напр., орден бенедиктинців); 2) об'єднання схвалених церквою спільнот віруючих, пов'язаних форм, («урочистою») або неформ, («простою») обітницею, які здійснюють місіонер., просвіти, або благодійну діяльність; 3) об'єднання центр, органів Римської курії, що здійснюють управління конкр. сферами діяльності Ватикану (їх склад затв. папою римським). 1862 було утворено Священну К. для Східної Церкви (як відділ Римської курії), що відає справами віруючих, котрі належать до сх. обряду (греко-католиків). У протестантизмі К. — форма організації і самоврядування реліг. громад. Передбачає автономію громад, виборність кліру, виключає церк.-адм. централізацію і богосл. диктат ззовні, втручання світської влади у реліг. життя. Конгрегаціоналізм як opr. принцип поширений у протестантизмі і позначається на назві конгрегаціоналіст. церков у Великобританії, кол. англ. володіннях, Нідерландах, Швеції та ін. країнах. Він відіграв позит. роль в утвердженні реліг. плюралізму і віротерпимості.

П. Л. Яроцький.