Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УПРАВЛІННЯ
   

УПРАВЛІННЯ

- функція організованих систем (соціальних, біологічних, технічних), що забезпечує збереження їх структури і впорядкування відповідно до закономірностей функціонування. Соціальне У. відрізняється від ін.

видів У. (технічного і біологічного) тим, що здійснюється через вплив на свідомість і волю, а отже, на інтереси людини щодо досягнення поставлених цілей. Цілеспрямована діяльність людей пов'язана з реалізацією їхнього інтересу як усвідомленої потреби, зумовленої їхнім матеріальним буттям, об'єктивною соціально-екон. структурою сусп-ва. Складні системи У. в сусп-ві у процесі свого розвитку переходять від одного якісного стану до іншого, підтримують динамічну рівновагу з оточенням, забезпечують сучасне й ефективне приведення сусп-ва у відповідність з притаманними йому об'єктив, закономірностями і тенденціями поступального розвитку. У. може бути як свідомим, так і стихійним, а вплив на об'єкт за своїм характером — об'єктивним і суб'єктивним. За джерелом дії У. є зовнішнім щодо процесу самоуправління. Соціальне У. — це особлива функція, що виникає з потреб самого сусп-ва як складної саморегульованої системи і супроводжує всю історію його розвитку, набуваючи політ, змісту та відповід. держ. форм у соціально розшарованому сусп-ві. Кожному типу соціальної організації, кожному конкр.-істор. сусп-ву притаманні свій зміст, свої специф. процеси, форми і методи У. Зміст У. як соціальної функції виявляється в організуючій діяльності, що досягається шляхом об'єднання, узгодження, регулювання, координації та контролю. Соціальне У. передбачає наявність суб'єктів і об'єктів. Суб'єктами У. завжди виступають люди та їх об'єднання, а об'єктами — поведінка, вчинки і дії людей у процесі їх спільної діяльності. Тому галузь У. — це сфера суб'єктив. діяльності людей, здійснюваної самими людьми і щодо людей. Змістом процесу У. є мета. Зміст цілей У. становить його сутність. Безцільні, а, отже, беззмістовні перетворення не є У. Суб'єктивізм та імпровізація в управлінні, руйнування управлін. механізмів без заміни їх на ефективніші, апробовані аналоги деструктивно діють на сусп-во. Організуюча функція соціального У. нерозривно пов'язана з владоорганізуючою діяльністю. Немає сусп-ва як складної самокерованої системи без У., як немає соціального У. без волі, влади, авторитету. Влада виступає як функц. властивість, іманентна якість соціальної організації, що реалізується через соціальне У., має здійснюватися на основі підпорядкованості та єдності волі учасників спільної діяльності. В такому контексті У. є насамперед організуючою діяльністю д-ви, основна ознака якої — влада. Цей вид У. називається державним управлінням. Тільки державне У. забезпечує функціонування і розвиток сусп-ва як єдиного цілого. Сила і межі цього впливу зумовлюються природою сусп.-екон. формації та ступенем зрілості сусп-ва. Владно-примусовий характер державного У. в ринк. умовах якісно змінюється. Домінуючими стають заходи заохочення, стимулювання, переконання, формування громад, думки і свідомості, почуття відповідальності та обов'язку.

Літ.: Цвєтков В. В. Держ. управління: осн. фактори ефективності. X., 1996; Цветков В., Горбатенко В. Демократія. Управління. Бюрократія. К., 2001; Держ. управління: проблеми адм.-прав, теорії та практики. К., 2003.

В. В. Цвєтков.

 

Схожі за змістом слова та фрази