Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лір-лов arrow ЛІХТЕНШТЕЙН
   

ЛІХТЕНШТЕЙН

Князівство Ліхтенштейн — держава в Центр. Європі, між Швейцарією та Австрією. Населення за походженням— головним чином австрійці та германо-швейцарці; понад 9 тис. — іноземці. Офіційна мова — німецька.

Державний лад. Л.— конституційна монархія. Діючу конституцію прийнято 1921. Глава д-ви — князь. Законодавчий орган — однопалатний ландтаг у складі 15 депутатів, обирається чоловічим населенням країни строком на 4 роки. Уряд, що призначається князем за згодою ландтагу, очолюється главою уряду.

Природа. Більшу частину тер. Л. займають відроги Альп, на Зх.— долина р. Рейну. Клімат помірний. Опадів 700—1200 мм на рік. Поширені мішані ліси; субальпійські та альпійські луки. Історія. Тер. Л. з 15 до н. е. входила до складу Рим. імперії. За серед. віків — у складі герцогства ПІвабія. На тер. сучасного Л. було засновано графство Вадуц (1342) і володіння Шелленберг (у складі "Священної Римської імперії"), які 1699—1712 придбав австр. князь Ліхтенштейн. Л. як князівство виникло 1719 після об'єднання Вадуца і Шелленберга. В 1806— 13 — у складі Рейнського союзу, 1815—66 — Нім. союзу. З 1866 — незалежна д-ва. В 1868 проголошено нейтралітет Л. З 1919 Швейцарія здійснює зовн. політику й дипломатичне представництво Л. В 1924 Л. вступив до швейц. митного союзу. З 1978 Л.— член Європейської ради.

В. С. Білецький.

Політичні партії. Союз вітчизни, засн. 1912. Ліберальна бурж.-фермерська партія, правляча з 1978. Прогресивна бюргерська партія, засн. 1913. Правобуржуазна.

В. С. Білецький.

Господарство. Л.— індустр.-агр. країна, в економіці якої значні позиції посідає іноз. (гол. чин. швейцарський) капітал. У пром-сті зайнято бл. 50% самодіяльного населення. Більшість пром. підприємств — філіали швейцарських фірм. Підприємства маш.-буд. (з-ди пресових і штампувальних виробів, лічильних, точних машин, високовакуумної техніки), хім.-фарм., текст., керамічної, деревообр., харчосмакової (м'ясні консерви, вина) пром-сті; ф-ка по виготовленню фарфорових зубних протезів. У с. г. зайнято лише 5% самодіяльного населення. Переважає тваринництво молочно-м'ясного напряму. Розвинуті городництво, садівництво, виноградарство. Територією країни проходять з-ця і шосейні автошляхи з Австрії у Швейцарію. Експортують більшість пром. продукції (у т. ч. понад 30% — у Швейцарію). Важливі статті доходу — випуск поштових марок та іноз. туризм. У зв'язку з вигідними податковими умовами в Л. зареєстровано місцеперебування понад 25 тис. іноз. компаній. Грошова одиниця — швейцарський франк. А. П. Ревенко.

Культура. Обов'язкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років. Строк навчання у поч. школі — 5, у неповній середній — 3, у повній серед. (гімназії) — 5 років. Обов'язковою є нар. школа з 8-річ-ним строком навчання (її закінчують діти, які не продовжують освіту в гімназії). Викладання — нім. мовою. Поряд з держ. є приватні школи. Вищу освіту здобувають за кордоном — переважно в Австрії, ФРН та Швейцарії. В 1976/77 навч. р. у поч. школах налічувалося понад 2,1 тис. учнів, у серед. навч. закладах — понад 1,6 тис. У м. Вадуц міститься вечірній технікум, муз. школа, Держ. музей. На тер. Л. зберігся ряд архіт. пам'яток: на околицях Вадуца, Бальцерса і Нендельна — рештки рим. Фортифікаційних споруд; руїни середньовічних замків — Шалун поблизу Вадуца, Бендери, Ешен; а також відбудовані у 20-х рр. 20 ст. замки— Вадуц (9 ст., перебудований 1342 та 1523—26) і Гутенберг (10— 11 ст.); романська церква в Ешені; капели в Трізені й Трізенберзі.

Ліхтенштейн - leksika.com.uaЛіхтенштейн - leksika.com.ua