Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow льв-лю arrow ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
   

ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ

(від лат. lumen — світло і ... escent — суфікс, який означає слабку дію) — випромінювання тілами світла, надлишкового над тепловим випромінюванням при тій самій температурі; відбувається протягом часу, значно більшого за період світлових коливань. Л. часто наз. холодним світлом, оскільки вона можлива при будь-якій т-рі випромінюючого тіла. Природні явища Л., зокрема світіння деяких комах, мінералів, гниючого дерева тощо, відомі з давніх давен, проте детальне вивчення Л. почалося лише в кін. 19 ст. Значний внесок у встановлення осн. законів Л. та в розробку її практичних застосувань зробила рад. школа фізиків, створена С. І. Вавиловим. На відміну від теплового випромінювання Л. не має рівноважного характеру і є випромінюванням порівняно невеликої кількості атомів, молекул чи іонів при їхньому переході із збудженого стану в менш збуджений або основний. Тривалість люмінесцентного світіння визначається тривалістю збудженого стану, який, крім властивостей люмінесціюючої речовини (люмінофора), залежить і від зовн. умов. Л. може збуджуватися під дією світла (фотолюмінесценція), прискорених електронів (катодолюмінесценція), проникаючої радіації (радіолюмінесценція), внаслідок хім. реакцій (хемілюмінесценція), мех. деформацій (триболюмінесценція) тощо. За тривалістю світіння після припинення збудження Л. умовно поділяють на флуоресценцію (короткотривале світіння) та фосфоресценцію (довготривале світіння). Залежно від характеру елементарних процесів, що приводять до люмінесцентного випромінювання, розрізняють резонансну, спонтанну, вимушену (метастабільну) та рекомбінаційну Л. Резонансна Л. (флуоресценція) спостерігається в парі атомів та в деяких простих молекулах і зумовлена спонтанним випромінюванням з того ж енерг. рівня, на який перейшов атом (молекула) при поглинанні енергії. Спонтанна Л., яка характерна для складних молекул у парі й розчинах та домішок у твердих тілах, відбувається внаслідок збудження атомів (молекул, іонів) на проміжні енерг. рівні з наступними випромінювальними, а частіше безвипромінювальними переходами на рівні люмінесцентного світіння. Вимушена (метастабільна) Л., прикладом якої є фосфоресценція органічних речовин, зумовлена переходом атома після збудження на метастабільний рівень з наступним його переходом на рівень випромінювання за рахунок внутр. енергії або додаткового кванта світла. Рекомбінаційна Л. виникає внаслідок рекомбінації частинок, які розділилися при поглинанні збуджуючої енергії (напр., радикали й іони в газах, електрони і дірки в твердому тілі). Осн. характеристикою Л. є її енергетичний вихід — відношення випроміненої і поглинутої енергії. У разі фотолюмінесценції вводять поняття квантового виходу — відношення кількості фотонів люмінесцентного випромінювання до кількості поглинутих фотонів збуджуючого світла при фіксованій енергії останніх. Л. застосовують для вивчення будови і властивостей молекул, при кількісному і якісному хім. аналізі (люмінесцентний аналіз), кінозніманні (люмінесцентне кінознімання), дефектоскопії (люмінесцентна дефектоскопія), в елект-роннопроменевих трубках, штучних джерелах світла (люмінесцентні лампи), сцинтиляційних лічильниках тощо.

Літ.: Фок М. В. Введение в кинетику люминесценции кристаллофосфоров. М., 1964; Грибковский В. П. Теория поглощения и испускания света в полупроводниках. Минск, 1975; Ландсберг Г. С. Оптика. М., 1976; Прингсгейм П. Флуоресценция и фосфоресценция. Пер. с англ. М., 1951.

М. В. Курик.